Іоселіані Отар Давидович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оцифрування дат в картці особи |
Іванко1 (обговорення | внесок) м →Біографія: стильові правлення за допомогою AWB |
||
Рядок 25:
Вчився на механіко-математичному факультеті [[Московський державний університет|Московського державного університету]]. У [[1965]] році закінчив режисерський факультет [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|ВГІКу]] (майстерня [[Довженко Олександр Петрович|О. Довженко]]).
У [[1962]] році Іоселіані поставив короткометражну стрічку [[Квітень (фільм, 1961)|«Квітень»]], а в [[1964]] році зняв документальний фільм [[Чавун (фільм, 1964)|«Чавун»]], показавши у ньому один день роботи металургійного заводу. Вже для цих фільмів був характерний оригінальний режисерський стиль, який яскраво виявився в його першій повнометражній картині [[Листопад (фільм, 1966)|«Листопад»]] ([[1966]] рік), яка була відмічена в [[Каннський кінофестиваль|Каннах]] і отримала нагороду [[Міжнародна Федерація кінопреси|ФІПРЕССІ]] і нагороду [[Жорж Садуль|Жоржа Садуля]] за
З початку 1980-х років Отар Іоселіані працює у [[Франція|Франції]], там він зняв декілька документальних і короткометражних картин: у [[1984]] році фільм [[Фаворити Місяця (фільм, 1984)|«Фаворити Місяця»]], нагороджений на [[Венеційський кінофестиваль|Венеціанському кінофестивалі]] Спеціальним призом журі. Цією ж премією були відмічені ще два фільми Іоселіані — [[І стало світло (фільм, 1989)|«І стало світло»]] ([[1989]] рік) і [[Розбійники. Глава 7 (фільм, 1996)|«Розбійники. Глава 7»]] ([[1996]] рік). У [[1999]] році на екрани вийшов новий фільм Отара Іоселіані, в якому він зіграв одну з головних ролей, — [[Прощавай, рідний дім (фільм, 1999)|«Прощавай, рідний дім»]]. Лауреат [[Царскосельська художня премія|Царськосельської художньої премії]] ([[2001]] рік).
| |||