Абсолютна від'ємна температура: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Laramasama (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Laramasama (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
У [[Фізика|фізиці]] деякі [[Термодинамічна система|системи]] можуть набувати '''від'ємних температур'''. Тобто їхня [[Термодинамічна температура|термодинамічна температура]] може бути виражена як [[Від'ємне число|від'ємна]] величина в шкалах [[Кельвін (одиниця)|Кельвіна]] чи [[Градус Ранкіна|Ранкіна]]. В буденному використанні "від'ємна температура" означає температури, що визначаються як від'ємні числа більш відомих шкал [[Градус Цельсія|Цельсія]] або [[Шкала Фаренгейта|Фаренгейта]], зі значеннями, що нижчі, ніж нуль цих шкал, але, все ж таки, вищі [[Абсолютний нуль|абсолютного нуля]]. Система з істинно від'ємною температурою в абсолютних термінах на шкалі Кельвіна гарячіша, ніж будь-яка система з додатною температурою. Якщо сконтактувати систему з від'ємною температурою з системою з додатною температурою, тепло буде перетікати від першої до другої системи.
 
Те, що система з від'ємною температурою тепліша за систему з додатною, видається парадоксальним, якщо абсолютну температуру трактувати як середню кінетичне енергію системи. Цей парадокс зникає, якщо означати температуру з допомогою строгішого означення через обмін між [[Енергія|енергією]] та [[Ентропія|ентропією]], зі зворотньою температурою, [[Термодинамічне бета|термодинамічним бета]], в ролі більш фундаментальної величини. Якщо до системи з додатною температурою додати енергію, її ентропія зростатиме. Якщо до системи з від'ємною температурою додати енергію - її ентропія зменшуватиметься.
 
Більшість відомих систем не можуть досягти від'ємної температури, оскільки додавання нової енергії завжди призводить до зростання їхньої ентропії. Можливість зменшення ентропії зі зростанням енергії вимагає, що система була "переповнена" ентропією і щоб одночасно кількість станів з високою енергією лишалася малою. Ці типи систем, обмежені максимальною кількістю енергії, заборонені в класичному випадку. Таким чином, від'ємна температура є суто [[Квантова механіка|квантовим]] явищем. Проте, деякі системи мають максимально можливу енергію, і коли вони досягають цієї енергії, їхня ентропія починає спадати.
 
==Тепловий та молекулярний розподіл енергії==
Від'ємні енергії можуть існувати лише в системах з обмеженим числом енергетичних станів. Якщо температура в такій системі зросла, частинки рухаються до вищих і вищих енергетичних рівнів, і коли температура зростає, число частинок на нижчих енергетичних рівнях та на вищих стає наближається до однакового значення. (Це є висновком з означення температури в [[Статистична механіка|статистичній механіці]] для систем з обмеженими рівнями.) Вводячи до цих систем відповідним чином енергію, можна створити систему, де більшість частинок знаходиться на вищих енергетичних рівнях, ніж на нижчих. Тоді система характеризуватиметься наявністю від'ємної температури. Речовина з від'ємною температурою не холодніша, ніж при абсолютному нулі і тепліша за нескінченну температуру. Згідно Кіттеля та Крьомера: "Температурна шкала від холодного до гарячого є:
 
+0 K, ... , +300 K, ... , +∞ K, −∞ K, ... , −300 K, ... , −0 K."
 
Загалом температура визначається кінетичною енергією атомів. Оскільки немає ніякої верхньої границі імпульсу атома, то й немає верхньої границі для числа енергетичних станів, можливих, коли додано достатньо енергії, і немає можливості отримати від'ємну температуру. Проте, більш звично температура означається статистичною механікою, ніж як просто кінетична енергія. Шкала зворотньої температури ''β'' = 1/''kT'' (де ''k'' - [[Стала Больцмана|константа Больцмана]]) пробігає неперервно від низької до високої енергії +∞, ... , −∞.
 
==Температура та безпорядок==
Розподіл енергії між різними [[Паралельне перенесення|трансляційною]], [[Коливання|осциляторною]], [[Обертання|обертовою]], [[Електронна конфігурація|електронною]] та нуклонною модами системи визначає макроскопічну температуру. У "нормальній" системі теплова енергія перебуває в неперервному обміні між різними модами.
 
Проте іноді буває можливим ізолювати одну чи кілька мод. Фактично, ізольовані моди продовжують обмінюватися енергією з іншими модами, проте цей обмін відбувається значно повільніше, ніж обмін всередині моди. Прикладом може бути випадок нуклонних [[Спін|спінів]] у сильному зовнішньому [[Магнітне поле|магнітному полі]]. В цьому випадку енергія протікає достатньо швидко між спіновими станами взаємодіючих атомів, але трансфер енергії між нуклонними спінами та іншими модами - відносно повільний. Оскільки потік енергії домінує всередині спінових систем, є сенс говорити про спінову температуру, що відмінна від температури інших мод.
 
Визначення температури може базуватися на такому співвідношенні:
Рядок 24:
 
Воно передбачає, що ''додатна температура'' відповідає умові, де ентропія ''S'' зростає, коли до системи додають теплову енергію ''q''<sub>rev</sub>. Це "нормальна" умова в макроскопічному світі і завжди має місце для трансляційних, осциляторних, ротаційних, електронних та нуклонних мод. Причиною цього є нескінченна кількість цих типів мод, а додавання енергії до системи сприяє зростанню кількості мод, що є енергетично чутливими, і таким чином зростає ентропія.
 
==Приклади==
===Невзаємодіючі дворівневі частинки===