Вікіпедія

Троянці (астероїди): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:InnerSolarSystem ua.png|thumb|200px|[[Головний пояс астероїдів]] (білі цятки), троянці та греки [[Юпітер (планета)|ЮпітерЮпітера]]а (зелені цятки) та астероїди [[Група Хільди|групи Хільди]] ([[:en:Hilda family]]) (помаранчеві цятки). Дані [[JPL]] на [[14 серпня]] [[2006]] року.]]
 
'''Троянці''' в [[астрономія|астрономії]] &nbsp;— група [[астероїд]]ів, що перебувають біля [[точки лібрації|точок лібрації]] L<sub>4</sub> та L<sub>5</sub> великих [[планета|планет]] (на 60° попереду та позаду планети), поза межами [[головний пояс астероїдів|головного пояса астероїдів]]. [[Період обертання|Період їх обертання]] навколо [[Сонце|Сонця]] збігається з періодом обертання планети, тобто вони перебувають в [[орбітальний резонанс|орбітальному резонансі]] 1:1. У системі [[планета]]—[[Сонце]] вони здійснюють лібраційні рухи навколо лагранжевих точок, внаслідок чого їх взаємне розташування постійно змінюється.
 
Першу таку [[мала планета|малу планету]] ([[Ахіллес (астероїд)|Ахіллес]]) було відкрито 1906 року [[Макс Вольф|Максом Вольфом]] у точці L<sub>4</sub> системи [[Сонце]]-[[Юпітер (планета)|Юпітер]]<ref name="Nicholson1961">{{cite journal|last=Nicholson|first=Seth B.|title=The Trojan asteroids|year=1961|journal=Astronomical Society of the Pacific Leaflets|volume=8|pages=239–46|url=http://adsabs.harvard.edu/abs/1961ASPL....8..239N}}</ref>. Відтоді всі подібні об'єкти називають на честь героїв [[Троянська війна|Троянської війни]], а сам клас астероїдів&nbsp;— троянцями. Малі планети поблизу точки L<sub>4</sub> (попереду планети) традиційно називають іменами [[ахейці]]в, а поблизу точки L<sub>5</sub> (позаду планети) &nbsp;— іменами [[троянці]]в. Винятком стали [[624 Гектор]] і [[617 Патрокл]], які було названо до усталення традиції.
 
На початок 2010 року кількість троянців перевищила 4000<ref name=count>{{cite web|title=Trojan Minor Planets|url=http://www.cfa.harvard.edu/iau/lists/Trojans.html|publisher=International Astronomical Union (IAU)|accessdate=2010-06-07|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HlNqDx4j|archivedate=2013-06-30}}</ref>. Іх кількість не є сталою &nbsp;— деякі з них можуть втрачати резонанс із Юпітером і сходити з орбіти, можливі також захопленя інших астероїдів, що рухаються поблизу орбіти Юрітера. Найбільші з них &nbsp;— Гектор (370 км) та [[Еней (астероїд)|Еней]] (148,2 км) відповідно.
 
Історично троянцями називали лише астероїди системи Юпітер—Сонце; тепер так називають астероїди поблизу лагранжевих точок L<sub>4</sub> та L<sub>5</sub> будь-яких систем. Наразі відомі троянці у системах [[Марс (планета)|Марса]] та [[Нептун (планета)|Нептуна]]<ref name=count />.
 
== Троянці Марса ==
Троянські астероїди Марса -&nbsp;— це група астероїдів, що рухається навколо Сонця по орбіті Марса в 60 , попереду L 4 або позаду L 5 нього, перебуваючи в одній з двох точок Лагранжа марсіанської орбіти.
 
В даний час в цій групі відомо лише чотири троянських астероїда Марса [1] :
Рядок 24:
 
== Троянці Юпітера ==
Троянські астероїди Юпітера -&nbsp;— група астероїдів, що знаходяться в околицях точок Лагранжа L 4 і L 5 Юпітера в орбітальному резонансі 1:1. Ці астероїди називають по іменах персонажів Троянської війни, описаних в Іліаді.
 
Існує традиція називати астероїди навколо точки L 4 іменами грецьких героїв, а навколо точки L 5 -&nbsp;— захисників Трої. Гектор і Патрокл виявилися "«не на своїх місцях"», оскільки ця традиція склалася пізніше.
 
"«Ахейський табір"» (або "«Греки"»): (588) Ахіллес, (624) Гектор, (659) Нестор, (911) Агамемнон, (1143) Одіссей, (1404) Аякс, (1437) Діомед, (1583) Антілох, (1647) Менелай та ін Випереджають Юпітер на 60 .
 
"«Троянський табір"» (або власне "«Троянці"»): (617) Патрокл, (884) Пріам, (1172) Еней, (1173) Антифа, (1208) Троїл и др. -&nbsp;— відстають на 60 .
 
Всього на жовтень 2010 року відкрито 1733 троянців в точці L 5 і 2793 греків у L 4 [1].
 
У більш широкому сенсі "«троянці" -»&nbsp;— астероїди, що знаходяться в околицях точок Лагранжа L 4 і L 5 будь-якої планети. Крім троянців Юпітера відомі троянці Землі, Марса і Нептуна.
 
== Троянці Нептуна ==
2001 року поблизу точки L<sub>4</sub> [[Нептун (планета)|Нептуна]] було відкрито супутник [[2001 QR322]] (230 км), який віднесли в новий клас троянців Нептуна. 2003 року Міжнародний Астрономічний Союз оприлюднив список претендентів на статус троянців [[Марс (планета)|Марса]], проте незабаром цей список було відкликано. 2004 року було виявлено другого троянця Нептуна -&nbsp;— [[2004 UP10]].
 
Наразі фахівці мають дані лише про шість таких об'єктів в околиці точки L<sub>4</sub>, які й було використано під час моделювання. У результаті з'ясувалося, що троянець [[2001 QR322]] нестійкий і (теоретично) міг би стати [[Кентавр (планетоїди)|кентавром]].
 
Розрахункова чисельність популяції троянських астероїдів Нептуна, розмір яких перевищує 1 &nbsp;км, становить 1-10 &nbsp;млн. Якщо припустити, що реальна цифра близька до одного мільйона, а нестабільний 2001 QR322 надто виділяється на тлі інших об'єктів, то внесок троянців до справи заповнення чисельності кентаврів можна, за словами вчених, оцінити в 3%.
 
Якщо ж узяти за основу цифру в 10 мільйонів і припустити, що 2001 QR322 схожий на своїх побратимів, то кожні 100 років один віртуальний нептуніанський троянець ставатиме кентавром. Одного такого джерела цілком достатньо для підтримки популяції останніх.
Рядок 53:
| [[2004 UP10]] || L<sub>4</sub> || 23.3|| 100
|-
| [[2005 TN53]] || L<sub>4</sub> || 23,7 || 80
|-
| [[2005 TO74]] || L<sub>4</sub> || 23,2 || 100
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Троянці_(астероїди)