Ефект Тіндаля: відмінності між версіями

'''Ефект ТиндаляТіндаля'''— світіння оптично неоднорідного середовища внаслідок розсіяння світла, яке через нього проходить. Може спостерігатись у вигляді світлого конуса на темному фоні (''конус ТиндаляТіндаля'') при розгляданні дисперсної системи під певним кутом (зазвичай 90°) до напрямку проходження через неї сфокусованого пучка світла.

Ефект ТиндаляТіндаля був названий іменем фізика та інженера [[ТиндальТіндаль, Джон|Джона ТиндаляТіндаля]] , що дослідив та описав його.

Ефект ТиндаляТіндаля був відкритий [[1859]] р. в результаті дослідження вченим взаємодії світлових променів з різними середовищами. Він з'ясував, що при проходженні променів світла через середовище, що містить завись дрібних твердих частинок - наприклад, курне або задимлене повітря, колоїдні розчини, каламутне скло - ефект розсіювання зменшується в міру зміни спектральної забарвлення променя від фіолетово-синьої до жовто-червоної частини спектру. Якщо ж пропустити через каламутне середовище біле, наприклад сонячне, світло, яке містить повний спектр кольорів, то світло в синій частині спектру буде частково розюватися, у той час як інтенсивність зелено-жовто червоної частини світла залишиться практично незмінною. Тому, якщо дивитися на розсіяне світло, що вже пройшло крізь замутнене середовища в стороні від джерела світла, то воно (вихідне світло) буде здавитися нам синішим, ніж вхідне світло. Якщо ж дивитися на джерело світла вздовж лінії розсіяння, тобто через мутне середовище, джерело здасться нам червонішим, ніж є насправді. Саме тому димка від лісових пожеж, наприклад, здається нам блакитно-фіолетовою.

Ефект ТиндаляТіндаля виникає при розсіюванні на завислих частках, розміри яких перевищують розміри атомів в десятки разів. При збільшенні частинок суспензії до розмірів порядку 1 / 20 довжини світлових хвиль (приблизно 25 нм і вище), розсіяння стає поліхромним, тобто світло починає розсіюватися рівномірно по всьому видимому діапазоні кольорів від фіолетового до червоного. У результаті ефект ТиндаляТіндаля пропадає. Ось чому густий туман або купчасті хмари здаються нам білими - вони складаються з щільної суспензії водяного пилу з діаметром частинок від мікронів до міліметрів, що значно вище порога розсіювання за ТиндалемТіндалем.