До мікротонів відносяться, наприклад, 1/4 тону, 1/6 тону, [[кома (музика)|коми]]: Піфагорова (бл.1/9 тону), Дідімова (1/10 тону), хрома (1/12тону) а також складні інтервали (напр. 3/4 тону і т.п.).
== МікроінтервалікаМікротоніка в національних музичних культурах ==
МікроінтервалікаМікротоніка має мелодичну природу. Відсутність багатоголосся та специфіка строю вокальної музики ряду національних музичних культур створюють природні передумови для використання мікроінтервалікимікротоніки та закріплення її, як особливого виразного засобу [[Лад (музика)|лад]]у.
МікроінтервалікаМікротоніка була властива музиці [[стародавня Греція|стародавньої Греції]] (т.зв. «енармонікаенгармоніка» ({{lang-el|εναρμονιον}}), поширена в музиці [[Індія|Індії]] ([[октава]] ділиться на 22 ступені — «шруті»), арабського [[макам]]у, азербайджанського [[мугам]]у, таджицького макому ([[шашмаком]]у), індонезійського [[гамелан]]у і ряду інших музичних культур. Нетемперовані семиступеневі лади властиві і українському (особливо західно-українському) фольклору. Так, наприклад, характеристика [[гуцулський лад|гуцулського ладу]], як мінорного з підвищеною IV та VI ступенями є вельми приблизним наближенням народної практики до норм європейської професійної традиції.
