Відмінності між версіями «Корнет (музичний інструмент)»

м
стильові правлення за допомогою AWB
м (битая ссылка)
м (стильові правлення за допомогою AWB)
Об'єм дійсного звучання корнета від е до с³ (мі малої октави — до третьої октави). Зазвичай використовується у [[транспонуючі інструменти|строї]] сі-бемоль (in B). Ноти пишуться без ключових знаків на тон (для корнета в строї Ля (in A) — на півтора тона) вище дійсного звучання.
 
Корнет має великі віртуозні можливості та більш м'який, порівняно з трубою, тембр. Корнет — це звичайний учасник духового оркестру, де виконує мелодійний голос. У симфонічному оркестрі використовуються порівняно рідко, як правило 1-2 корнети, партії яких пишуться частіше за все під партіями труб. Серед відомих прикладів використання корнетів у симфонічних творах — [[Гектор Берліоз|Г. Берліоз]] — симфонія «[[Гарольд в Італії]]»; [[Бізе|Ж. Бізе]] — музика до драми «Арлезіанка», [[Петро Чайковський|П. І. Чайковський]] — Італійське капричіо, «[[Франческа да Ріміні (Чайковський)|Франческа да Ріміні]]», «Неаполітанський танец» із балетабалету Чайковського «[[Лебедине озеро]]».
 
== Література ==