Самуїл: відмінності між версіями

'''Самуїл''' - [[пророк]] і [[суддя]] [[Ізраїль|Ізраїля]], був п’ятнадцятим і останнім ізраїльським суддею. Жив за 1146 років до Різдва [[Христос|Христового]]. Народився за молитвами своєї матері Анни (тому й отримав ім’я Самуїл – “від бога”), і ще до народження матір посвятила його [[Бог]]ові. Коли хлопчикові виповнилося три роки, [[Анна (мати Самуїла)Пророчиця|Анна]] виконала свою обітницю і віддала сина під опіку первосвященика Ілія, який водночас був суддею над народом Ізраїля. Пророк зростав у страхові Божому. В 12 років мав [[одкровення]] про те, що Бог покарає весь дім первосвященика Ілія за те, що він не опам’ятав своїх нечестивих синів. Пророцтво збулося, коли [[філістимляни]], вбивши 30 тисяч ізраїльтян, здобули перемогу й захопили священний [[Кивот]] [[Завіту]]. Почувши про це, первосвященик [[Ілій]] упав з сідалища навзнак, зламав хребта й помер. По його смерті суддею ізраїльського народу став Самуїл. [[Пророк]] Самуїл помер у глибокій старості. Його життя описано у Святому Письмі - [http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=syr#r47 Сир. 47, 13-23] та у [[Перша книга царів|Першій книзі царів]]. [[406]] року мощі пророка було перенесено з [[Юдея|Юдеї]] в [[Константинополь]].