Підкарпатська Русь: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) м Вилучення 2 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q13414608 |
Kvandr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 17:
'''Підкарпа́тська Русь''' ({{lang-cs|Podkarpatská Rus, Země Podkarpatoruská}}; також '''
== Історія ==
Рядок 24:
[[Файл:Druhá Československá republika 1938 podkarp. rus.png|thumb|right|300px]]
=== Період визначення ===
Після [[Розпад Австро-Угорської імперії|розпаду Австро-Угорської імперії]] [[8 листопада]] [[1918]]
[[9 листопада]] рада в [[Ужгород]]і висловилася за приєднання до Угорщини
[[12 листопада]] рада русинських емігрантів на чолі з [[Григорій Жаткович|Григорієм Жатковичем]], що пройшла в [[Скрентон]]і (США), попередньо проголосувала за приєднання до Чехословаччини і прийняла рішення провести в плебісцит всіх американських русинів. Опитування пройшло в грудні, і голоси на ньому розділилися
#67% проголосувало за входження краю до Чехословаччини,
#28% за приєднання до України,
Рядок 34 ⟶ 35:
Тим часом в Карпатській Русі проходили інші народні збори, які брали різні рішення. Рада в Хусті зажадала приєднання до України, а «Рада галицьких і угорських русинів» на чолі з [[Бескид Антон Григорович|Антоном Бескидом]] в Прешові підтримала рішення приєднатися до Чехословаччини.
Зі свого боку Угорщина надала [[26 грудня]] [[1918]] Закарпаттю автономію у своєму складі під назвою «[[Руська
На початку [[1919]] року Закарпаття зайняла чехословацька армія. [[Григорій Жаткович]] зустрівся в [[Париж]]і з [[Бескид Антон Григорович|Антоном Бескидом]], де був прийнятий меморандум для Паризької мирної конференції. [[23 квітня]] [[1919]] було підготовлено прохання про входження для президента ЧСР [[Томаш Гарріг Масарик|Томаша Масарика]], а [[8 травня]] в Ужгороді після наради Бескида, Волошина і Жатковича зборами було прийнято рішення про приєднання до Чехословаччини. Після цього Масарик послав своїх представників в Карпатську Русь, які після повернення склали рапорт про крайню відсталість території. Після дискусій було вирішено відмовити Карпатській Русі ввійти до складу Чехо-Словаччини. Тим не менш, союзники практично змусили Чехо-Словаччину на переговорах в Сен-Жермені прийняти Карпатську Русь до свого складу, побоюючись, що вона стане частиною Угорщини. Таким чином [[10 вересня]] [[1919]] Карпатська Русь увійшла до складу Чехо-Словаччини на правах автономії. Остаточно статус території був підтверджений [[Тріанонський договір|Тріанонським договором 1920 року]].▼
▲На початку [[1919]] року Закарпаття зайняла чехословацька армія. [[Григорій Жаткович]] зустрівся в [[Париж]]і з [[Бескид Антон Григорович|Антоном Бескидом]], де був прийнятий меморандум для Паризької мирної конференції. [[23 квітня]] [[1919]] було підготовлено прохання про входження до Чехословаччини для президента ЧСР [[Томаш Гарріг Масарик|Томаша Масарика]], а [[8 травня]] в Ужгороді після наради Бескида, [[Волошин Августин Іванович|Волошина]] і Жатковича
=== У складі Чехо-Словаччини ===
Рядок 46 ⟶ 49:
* [[Грабар Костянтин|Костянтин Грабар]] (1935-1938).
Спочатку територія була розділена на три [[жупа|жупи]] - Ужгородську, Мукачівську та Мармароську, а в 1927 році на 12
Політична ситуація в Карпатській Русі була складна. Українофіли на чолі з Августином Волошиним бажали автономії в рамках ЧСР, русофіли, представлені [[Автономно-землеробський союз|Автономно-землеробським союзом]] [[Бродій Андрій Іванович|Андрія Бродія]] і
На початку жовтня [[1938]] (після [[Мюнхенська угода 1938 року|Мюнхенської угоди]]) було проголошено автономію краю під новою офіційною назвою [[Карпатська Україна]].
▲Політична ситуація в Карпатській Русі була складна. Українофіли на чолі з Августином Волошиним бажали автономії в рамках ЧСР, русофіли, представлені [[Автономно-землеробський союз|Автономно-землеробським союзом]] [[Бродій Андрій Іванович|Андрія Бродія]] і Російською національно-автономною партією уніатського священика Фенцика, яка орієнтувалася на італійських фашистів, підтримували автономію в складі ЧСР чи Угорщини, Об'єднана Угорська партія (близько 10% голосів) вимагала входження до складу Угорщини, комуністи (до 25% голосів) хотіли приєднання до радянської України. Так на виборах [[1935]] року 63% голосів отримали прихильники повної автономії, приєднання до Угорщини або України і лише 25% прихильники Чехословаччини. Проти автономії виступали всі чеські партії Карпатської Русі. У вересні [[1938]] року під вимогу населення Закарпаття було змінено офіційну назву землі в складі Чехословаччини на {{lang-cz|Země Zakarpatskoukrajinská}}.
=== Втрата Закарпаття Чехо-Словаччиною ===
[[18 березня]] [[1939]] в Закарпаття були введені угорські війська,
У 1944 році Закарпаття було зайнято радянськими військами. [[29 червня]] [[1945]] в Москві було підписано угоду про входження колишньої Підкарпатської Русі до складу УРСР (угода 186/1946 Sb. Чехословацького законника). Угода була остаточно ратифікована чехословацьким парламентом 22 листопада 1945 року. Крім того, Чехословаччина погодилася передати СРСР близько 250 км² території в околицях Чопа - [[Селменці]] ([[Батфа]], [[Галоч]], [[Малі Селменці]], [[Паладь-Комарівці]], [[Палло (Ужгородський район)|Палло]], [[Ратівці]], [[Соломоново]], [[Сюрте]], [[Тисаашвань]], [[Тийглаш]], [[Чоп]]), які були не
== Примітки ==
Рядок 69 ⟶ 74:
[[Категорія:Підкарпатська Русь| ]]
[[Категорія:Історія Закарпатської області]]
[[Категорія:Русини]]
| |||