Розкуркулення: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 103:
 
У «Вопросах истории КПСО" (1975. № 5) розповідається: ''«В першій половині р, органи радянської влади притягнули до відповідальності (тобто заарештували.— Авт.) 96 тис. осіб. То Були куркулі, білогвардійські офіцери, колишні поліцаї, жандарми та інші антирадянські елементи...» ''В Західному Сибіру під час хлібозаготівельної кампанії 1931 —1932 рр. Засудили 100 «куркулів» разом із 700 іншими селянами, охарактеризованими як ''«близькі до них соціально та економічно».''
 
 
Комуністична влада цілком усвідомлювала злочинний характер операції розкуркулення, яка стала частиною Геноциду-Голодомору українців 1932-1933. З метою контрпропаганди, влада масово публікувала чутки про голод не в Україні, а, наприклад, Німеччині та США (за правописом 1932 року - ПАСШ). Типовим зразком цієї «операції прикриття» є стаття чернігівського журналіста-комсомольця «Про самогубства і випадки вбивства дітей через голод у Північно-Американських Сполучених Штатах», надрукована у газеті Комуна у грудні 1932 року<ref>Носенко П. Г. «Досягнення» ПАСШ / П. Носенко // Комуна. — 1932. — 26 грудня. Про самогубства і випадки вбивства дітей через голод у Північно-Американських Сполучених Штатах.</ref> - саме тоді Україну лихоманило від самогубств і вбивств дітей на ґрунті голодного психозу.
Рядок 110 ⟶ 109:
 
 
А ось думка письменника [[Федір Абрамов|Федора Абрамова]]:
 
''Чи були куркулі у радянські часи? Не було! Як вони могли бути? Це що-ж, якісь-то глитаї грабували, пили кров з бідарів, наймитів, а радянська влада поглядала збоку на це? Авжеж.
Ледве хтось починав кровью наливатися — лясь твердим завданням. А далі, закон про землю. Ти гадаєш у куркуля землі удесятеро більше, ніж у бідаря? Авжеж. По душах ділили.
І різниця вся в тому, що так званий куркуль обробляв свій грунт, усе вичавлював із нього, а бідар квіточки, тобто бур'яни, вирощував. Звичайно, брали в оренду куркулі землю. Але знову ж таки кому від того збиток? Державі? У бідаря земля роками лежить необроблена, а у куркуля так званого вона хоча б родить. Ото тобі й уся політграмота про куркулів.
Розкуркулювали найметкіших, по-хазяйському ініціативних селян.
Збудував млин, завів смолокурню, маслоробку виписав — ворог. Ворог кожен, хто виявив бодай якусь-то ініціативу.
У господарстві, у думках (скількох за язик було взято).
Бажаний ідеальний громадянин — ледар, нероба.
І ось хазяйновитих селян з корінням, а люмпен-пролетарів поставили до керівництва сільським господарством.
Трапився конфуз. Країна лишилась без хліба. Мільйони людей загинули від голоду''.<ref>Федор Абрамов. Поездка в прошлое / Подготовка текста, публикация и статья-послесловие Л. Крутиковой-Абрамовой.— Новый мир, № 5, май 1989. — С. 22.</ref>
 
''''Чи були куркулі у радянські часи? Не було! Як вони могли бути? Це що-ж, якісь-то глитаї грабували, пили кров з бідарів, наймитів, а радянська влада поглядала збоку на це? Авжеж. Ледве хтось починав кровью наливатися — лясь твердим завданням. А далі, закон про землю. Ти гадаєш у куркуля землі удесятеро більше, ніж у бідаря? Авжеж. По душах ділили.
І різниця вся в тому, що так званий куркуль обробляв свій грунт, усе вичавлював із нього, а бідар квіточки, тобто бур'яни, вирощував. Звичайно, брали в оренду куркулі землю. Але знову ж таки кому від того збиток? Державі? У бідаря земля роками лежить необроблена, а у куркуля так званого вона хоча б родить. Ото тобі й уся політграмота про куркулів.
Розкуркулювали найметкіших, по-хазяйському ініціативних селян.
Збудував млин, завів смолокурню, маслоробку виписав — ворог. Ворог кожен, хто виявив бодай якусь-то ініціативу.
У господарстві, у думках (скількох за язик було взято).
Бажаний ідеальний громадянин — ледар, нероба.
І ось хазяйновитих селян з корінням, а люмпен-пролетарів поставили до керівництва сільським господарством.
Трапився конфуз. Країна лишилась без хліба. Мільйони людей загинули від голоду''.<ref>Федор Абрамов. Поездка в прошлое / Подготовка текста, публикация и статья-послесловие Л. Крутиковой-Абрамовой.— Новый мир, № 5, май 1989. — С. 22.</ref>''''
== Виноски ==
{{reflist}}
Рядок 130 ⟶ 127:
 
== Примітки ==
Федор Абрамов. Поездка в прошлое / Подготовка текста, публикация и статья-послесловие Л. Крутиковой-Абрамовой.— Новый мир, № 5, май 1989. — С. 22
 
{{reflist}}
{{hist-stub}}