Бріан Боройме: відмінності між версіями

Наступне дисятиліття він вів боротьбу з північними О'Нілами, які відмовлялися визнавати його владу та королівством Ленстер, яке знову стало непокірним. Пізніше він розпочав боротьбу з вікінгами яким належав ряд міст на узбережжі країни, в свою чергу ті об'єдналися і запросили союзників з інших скандинавських країн, тож конфлікт переріс рівень набігів і перетворився на війну за підкорення всієї країни. Вікінги утворили своє королівство в Дубліні і околицях яке очолив король вікінгів Сіхтрік Сілкбеард - Ситрик Шовкова Борода (ірл. - Sihtric Silkbeard). Його підтримав король Ленстеру Мел Морда мак Мурхада (ірл. - Máel Mórda mac Murchada), який був невдоволей правлінням Бріана Бору. Вони зібрали велику армію біля Дубліна. Битва відбулася у Стасну П'ятницю на північному березі річки Ліффі біля Клонтарфа. [[23 квітня]] [[1014]] року в бою при Клонтарфі (поблизу [[Дублін]]а) 1014 очолюване Бріаном ірландське військо розгромило об'єднану армію вікінгів. За легендою, старий Бріан не брав участі в самому бою, а залишився в своєму наметі молитися за перемогу. Коли розгромлені вороги тікали один з вікінгів випадково натрапив на шатро і вбив старого короля. Через смерть Бріана Бору Ірландія знову розпалася на окремі королівства, але перемога при Клонтарфі остаточно зламала міць ірландських вікінгів які вже не загрожували країні і поступово змішалися з місцевим населнням. Влада верховного короля Ірландії повернулась до Маелсехнайла мак Домналла. Мел Морда мак Мурхада загинув під час битви як і більшість військових ватажків з обох сторін. Колишній король вікінгів Ситрик Шовкова Борода лишився живим, закінчив життя монахом в монастирі на острові [[Йона (острів)|Йона]].