Щирецький район: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м суміш розкладок, оформлення за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 1:
Колишній район [[Львівська область|Львівської області]] центром якого було [[Щирець (смт)|смт Щирець]]
 
== Історія ==
[[10 січня]] [[1940]] року політбюро ЦК [[Комуністична партія України|КП(б)У]] обговорило питання про утворення районів у Львівській області [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], зокрема, про утворення Щирецького району із центром у смт Щирець. <ref>http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1940</ref>
Втім вже у [[червень|червні]] [[1941]] року у зв’язкузв'язку з наступом німецьких військ район припинив своє функціонування. Його було відновлено лише після того, як [[29 липня]] [[1944]] року радянські війська оволоділи селищем Щирець. <ref>http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1944</ref>
Район було ліквідовано у [[вересень|вересні]] [[1959]] року, а його територія увійшла до складу [[Пустомитівський район|Пустомитівського району]] Львівської області.
===У роки [[Друга світова війна|II Світової війни]]===
Попри загрозу репресій чимало українських родин переховувало у себе вдома [[євреї|євреїв]], яких переслідували [[Націонал-соціалізм|нацисти]]. Зокрема селяни села [[Раковець (Пустомитівський район)|Раковець]] переховували в себе 33 єврейські родини. Тим не менше більша частини євреїв, які жити в районі таки була знищена. <ref>http://www.mankurty.com/Makarchuk.html</ref>
 
=== У роки [[Друга світова війна|II Світової війни]] ===
Під час окупації нацисти повністю винищили євреїв, близько 400 розстріляли, решту вивезли. До приходу [[Червона армія|Червоної армії]] майже не залишилося й поляків.
Попри загрозу репресій чимало українських родин переховувало у себе вдома [[євреї|євреїв]]в, яких переслідували [[Націонал-соціалізм|нацисти]]. Зокрема селяни села [[Раковець (Пустомитівський район)|Раковець]] переховували в себе 33 єврейські родини. Тим не менше більша частини євреїв, які жити в районі таки була знищена. <ref>http://www.mankurty.com/Makarchuk.html</ref>
 
Під час окупації нацисти повністю винищили євреїв, близько 400 розстріляли, решту вивезли. До приходу [[Червона армія|Червоної армії]] майже не залишилося й поляків.
За часів нацистської окупації загинули 1063, і вивезено до Німеччини 600 осіб, зруйновано 1350 будинків, з них 470 житлових, спалено 6 шкіл і 7 клубів. Пограбовані і повністю знищені засновані до війни 6 колгоспів, забрано 8оо коней, 500 корів та ін.
 
== Територія району ==
До складу Щирецького району, окрім селища Щирець також входили такі села: [[Піски (Пустомитівський район)|Піски]], [[Підтемне]], [[Сердиця]], [[Лани (Пустомитівський район)|Лани]], [[Гонятичі]], [[Острів (значення)|Острів]], [[Бродки]], [[Містки (Пустомитівський район)|Містки]], [[Гуменець]], [[Дмитре]], [[Добряни]], [[Красів]], [[Поляна]], [[Сороки (Пустомитівський район)|Сороки]], [[Хоросно]], [[Попеляни]], [[Черкаси (Пустомитівський район)|Черкаси]], [[Глуховичі|Глуховець]].
==Демографія та економіка району після завершення бойових дій у 1944 році==
У [[серпень|серпні]] 1944 року район вже мав 26 укомплектованих і діючих сільських рад, до яких входив 71 населений пункт. Детальним обстеженням району виявлено, що його населення становить 17446 осіб. Нараховується 4770 селянських господарств, з яких 2796 – безкінних, 1520 – однокінних і 700 – не мають коров. За цей час, тобто менш ніж за місяць роботи, райвиконком наділив 1127 селянських господарств землею у кількості 3250 га.
 
== Демографія та економіка району після завершення бойових дій у 1944 році ==
==Освіта==
У [[серпень|серпні]] 1944 року район вже мав 26 укомплектованих і діючих сільських рад, до яких входив 71 населений пункт. Детальним обстеженням району виявлено, що його населення становить 17446 осіб. Нараховується 4770 [[Особисте селянське господарство|селянських господарств]], з яких 2796&nbsp;— безкінних, 1520&nbsp;— однокінних і 700&nbsp;— не мають коров. За цей час, тобто менш ніж за місяць роботи, райвиконком наділив 1127 селянських господарств землею у кількості 3250 га.
У вересні 1944 року в районі відкрито 25 шкіл, з них середніх – 1 в Щирці, неповних середніх (7 класів) – 9 і початкових (4 класи) – 15. В них будуть навчатися практично всі взяті на облік 3160 учнів. Усі школи укомплектовані вчителями. Всього їх нараховується 76, з них більшість – 51, з місцевих жителів, які мають відповідну освіту. 25 вчителів, зокрема керівництво районного відділу народної освіти, надіслані із східних областей. У райцентрі відкрилися середня школа, дитячий будинок на 26 дітей, лікарня на 20 ліжок.
 
== Освіта ==
==Сплата податків та державні закупівлі==
У вересні 1944 року в районі відкрито 25 шкіл, з них середніх&nbsp;— 1 в Щирці, неповних середніх (7 класів)&nbsp;— 9 і початкових (4 класи)&nbsp;— 15. В них будуть навчатися практично всі взяті на облік 3160 учнів. Усі школи укомплектовані вчителями. Всього їх нараховується 76, з них більшість&nbsp;— 51, з місцевих жителів, які мають відповідну освіту. 25 вчителів, зокрема керівництво районного відділу народної освіти, надіслані із східних областей. У райцентрі відкрилися середня школа, дитячий будинок на 26 дітей, лікарня на 20 ліжок.
Архівні документи свідчать, що до кінця 1944 р. – Щирецький район виконав план сільськогосподарських податків на 196%, військовий податок – на 140%. При плані передплати на Державну позику 450 тис. крб., фактично було виконано – 618 тис. крб. Було зібрано 440 тис. крб.. на танкову колону „Радянська Львівщина”. Отже, за підсумками роботи за серпень-грудень 1944 р. Щирецький район зайняв III місце серед районів Львівської області. <ref>http://www.schyrec.com/istoriya-schyrtsya-chastyna-1/</ref>
 
== Сплата податків та державні закупівлі ==
==Щирецький райком КП(б)У==
Архівні документи свідчать, що до кінця 1944 &nbsp;р.&nbsp;— Щирецький район виконав план сільськогосподарських податків на 196%, військовий податок&nbsp;— на 140%. При плані передплати на Державну позику 450 тис. крб., фактично було виконано&nbsp;— 618 тис. крб. Було зібрано 440 тис. крб.. на танкову колону „Радянська«Радянська Львівщина”Львівщина». Отже, за підсумками роботи за серпень-грудень 1944 &nbsp;р. Щирецький район зайняв III місце серед районів Львівської області. <ref>http://www.schyrec.com/istoriya-schyrtsya-chastyna-1/</ref>
Одразу після включення території [[Західна Україна|Західної України]] до складу УРСР почалося формування районних структур [[Комуністична партія України|КП(б)У]]. Зокрема у [[січень|січні]] [[1940]] року було створено Щирецький райком КП(б)У. У [[Червень|червні]] [[1941]] року у зв’язку з німецьким наступом він припинив своє функціонування, відновивши роботу у [[Вересень|вересні]] [[1944]] року. У [[Жовтень|жовтні]] [[1952]] року перейменований у Щирецький райком КПУ. Лiквiдований у вереснi [[1959]] р. пiсля лiквiдацiї Щирецького
району, територiя якого вiдiйшла до [[Пустомитівський район|Пустомитівського району]]. Райком складався з наступних структурних підрозділів: бюро (загальний вiддiл), органiзацiйно-iнструкторський вiддiл (з [[1949]] р. - вiддiл партiйних, профспiлкових та комсомольських органiзацiй), сектор партiйної статистики, вiддiл пропаганди i агiтацiї, сiльськогосподарський вiддiл, вiйськовий вiддiл, вiддiл по роботi серед жiнок, вiддiл кадрiв. <ref>http://www.archives.gov.ua/Publicat/References/Party_funds_p.pdf</ref>
 
== Щирецький райком КП(б)У ==
==Радянський апарат==
Одразу після включення території [[Західна Україна|Західної України]] до складу УРСР почалося формування районних структур [[Комуністична партія України|КП(б)У]]. Зокрема у [[січень|січні]] [[1940]] року було створено Щирецький райком КП(б)У. У [[Червень|червні]] [[1941]] року у зв’язкузв'язку з німецьким наступом він припинив своє функціонування, відновивши роботу у [[Вересень|вересні]] [[1944]] року. У [[Жовтень|жовтні]] [[1952]] року перейменований у Щирецький райком КПУ. Лiквiдований у вереснi [[1959]] &nbsp;р. пiсля лiквiдацiї Щирецького
У 1939–1941 рр весь керівний склад Щирецького району прибув із [[Харківська область|Харківської області]]. Секретарем райкому комсомолу був Ф.Журба. Секретарями райкому КП(б)У були К.Мосієвич, Г.Невечеренко, П.Булига, а райвиконком очолювали М.Скотаренко, М.Гусаков, В.Цимбал. Райвоєнкомом був П.Алєксеєв. Невдовзі виявилося, що К.Мосієвич зі своїми працівниками проявили себе невдалими керівниками, не змогли завоювати авторитет у місцевих жителів і у квітні 1940 р. першим секретарем райкому став Самуїл Міненко. Втім деякі керівники району допускали послаблення у ході „розкуркулення” та депортації явних чи потенціальних ворогів радянської влади. Зокрема таким виявився голова Щирецького райвиконкому М. Скотаренко.
району, територiя якого вiдiйшла до [[Пустомитівський район|Пустомитівського району]]. Райком складався з наступних структурних підрозділів: бюро (загальний вiддiл), органiзацiйно-iнструкторський вiддiл (з [[1949]] &nbsp;р. -&nbsp;— вiддiл партiйних, профспiлкових та комсомольських органiзацiй), сектор партiйної статистики, вiддiл пропаганди i агiтацiї, сiльськогосподарський вiддiл, вiйськовий вiддiл, вiддiл по роботi серед жiнок, вiддiл кадрiв. <ref>http://www.archives.gov.ua/Publicat/References/Party_funds_p.pdf</ref>
 
== Радянський апарат ==
==Діяльність НКВД, репресії, організація колгоспів==
У 1939–1941 рр весь керівний склад Щирецького району прибув із [[Харківська область|Харківської області]]. Секретарем райкому комсомолу був Ф.Журба. Секретарями райкому КП(б)У були К.Мосієвич, Г.Невечеренко, П.Булига, а райвиконком очолювали М.Скотаренко, М.Гусаков, В.Цимбал. Райвоєнкомом був П.Алєксеєв. Невдовзі виявилося, що К.Мосієвич зі своїми працівниками проявили себе невдалими керівниками, не змогли завоювати авторитет у місцевих жителів і у квітні 1940 &nbsp;р. першим секретарем райкому став Самуїл Міненко. Втім деякі керівники району допускали послаблення у ході „розкуркулення”«розкуркулення» та депортації явних чи потенціальних ворогів радянської влади. Зокрема таким виявився голова Щирецького райвиконкому М. Скотаренко.
[[26 червня]] 1941 р. районний відділ [[Народний комісаріат внутрішніх справ|НКВС]] на чолі з Григорієм Поповим розстріляв у Щирецькій в’язниці 28 в’язнів-місцевих жителів. До літа 1940 р. було організовано лише один колгосп у с. Гонятичі, якому були передані будівлі і майно Римо-Католицької капітули. Проте, Щирецький райвідділ НКВС на чолі з Олексієм Горєвим повністю „компенсував недостаток” жорстокими репресіями.
 
== Діяльність НКВД, репресії, організація колгоспів ==
[[26 червня]] 1941 &nbsp;р. районний відділ [[Народний комісаріат внутрішніх справ|НКВС]] на чолі з Григорієм Поповим розстріляв у Щирецькій в’язниців'язниці 28 в’язнівв'язнів-місцевих жителів. До літа 1940 &nbsp;р. було організовано лише один колгосп у с. Гонятичі, якому були передані будівлі і майно Римо-Католицької капітули. Проте, Щирецький райвідділ НКВС на чолі з Олексієм Горєвим повністю „компенсував«компенсував недостаток”недостаток» жорстокими репресіями.
Також застосовувалась практика створення винущувальних батальонів («стребків»). Винищувальний батальйон чисельністю близько 200 бійців було створено й у Щирці, який безпосередньо був підпорядкований начальнику райвідділу НКВС Єрофієву. Внаслідок його низької боєздатності, його бійці, звичайно, виконували охоронну службу, зокрема вночі патрулювали вулицями Щирця.
Певну кількість сімей Щирецького району, які були пов’язаніпов'язані родинними зв’язкамизв'язками з учасниками повстанського руху та оунівським підпіллям, або являлися потенційними, на погляд репресивних органів, ворогами радянської влади вивезено в [[Сибір]] чи на [[Далекий Схід]] без узгодження з керівництвом району, щоправда, вже після 1945–1946 pp. <ref>http://www.schyrec.com/istoriya-schyrtsya-chastyna-3/</ref>
 
== Візит М. Хрущова до Щирця ==
Становище в Західній Україні турбувало першого секретаря ДК КП(б)У [[Хрущов Микита Сергійович|М.Хрущова]], який у першій половині листопада 1944 &nbsp;р. відвідав Щирець у супроводі львівського керівництва, зокрема першого секретаря обкому партії І.Грушецького, та потужної охорони. Голова райвиконкому Є.Науменко доповів про ситуацію, повідомив, що напередодні закінчився триденний бій під Великою Горожанкою &nbsp;— на межі між Щирецьким і [[Миколаївський район (Львівська область)|Миколаївським районом]] де полк прикордонних військ за участю танків і авіації розгромив школу командирів боївок УПА чисельністю понад 200 бійців.
==Діяльність ОУН-УПА==
Щирецький район був одним із місць активної діяльності підрозділів [[Організація українських націоналістів|ОУН]] та [[Українська повстанська армія|УПА]]. Зокрема [[21 серпня]] 1944 року біля села Піски самооборонний відділ УПА атакував колонну заарештованих, яку супроводжували 27 співробітників НКВС. В результаті акції всіх співробітників НКВС було вбито, в’язнів було звільнено. <ref>http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1944</ref>
На території Щирецького району повстанці контролювали лісисту східну частину району з селами Красів, Попеляни, Підтемне, Черкаси, Глуховець. їх боївки здійснювали поодинокі акції – напади на сільради, новостворені колгоспи, представників району, які у справах повинні були виїжджати в села. Більше того, були випадки нападу і захоплення райцентрів. 27 серпня 1944 р. великий загін повстанців зважився вдень здійснити напад на Щирець.
У ніч з [[31 грудня]] 1944 року на [[1 січня]] 1945 року на Щирець з боку причілка Острів налетів повстанський загін чисельністю 60-70 осіб повстанці напали на великий двоповерховий будинок, де мешкали майор Герасимов і начальник НКДБ капітан Кощєєв, а офіцери райвійськкомату відзначали Новий рік. Однак повстанський загін діяв невдало, втратив у бою п’ятьох бійців убитими й відступив у Сердицький ліс.
Варто зауважити, що рух опору провадив досить широку пропагандистську роботу.Зокрема, у київському архіві [[Служба безпеки України|СБУ]] виявлено велику кількість звітів суспільно-політичного проводу Щирецького району про розповсюдження у вересні 1946 р. 2000 примірників різної пропагандистської літератури, з них 40 звернень до вчителів і 100 – до учнів Щирецької середньої школи. На початку 1947 р. розповсюджено 8500 листівок у селах району із закликами не вступати до колгоспів та 3000 – бойкотувати вибори до [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]].
Повстанський рух, зокрема на Щиреччині, тривав до середини 1950-х pp. Серед архівних документів МВС України виявлені звіти про плани і проведення операцій у березні 1950 р. з метою ліквідації в районі Щирець-Острів боївки „Гуцула”; у квітні 1953 р. – проти місцевих боївок „Михайла” і „Жука” та 1955 р. в районі с. Поляна і Підтемного – чотирьох операцій за участю трьох стрілецьких рот (близько 400 солдатів) Внутрішніх військ МВС УРСР.
 
== Діяльність ОУН-УПА ==
===Генерал Чупринка у Щирецькому районі===
Щирецький район був одним із місць активної діяльності підрозділів [[Організація українських націоналістів|ОУН]] та [[Українська повстанська армія|УПА]]. Зокрема [[21 серпня]] 1944 року біля села Піски самооборонний відділ УПА атакував колонну заарештованих, яку супроводжували 27 співробітників НКВС. В результаті акції всіх співробітників НКВС було вбито, в’язнівв'язнів було звільнено. <ref>http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1944</ref>
[[7 вересня]] [[1949]] року УМДБ Львівської області отримало інформацію, що в Ілівському лісі між селами Гутою Щирецькою (Щирецького району) і Стільськом переховується велика банда, яку очолює бандит «[[Шухевич Роман Йосипович|ГЕНЕРАЛ ЧУПРИНКА]]». Це відомо від жителя хутора Загора Луб’янської сільради (Щирецького району), який особисто бачив бандитів у цьому лісі. За його ж словами, сестра Петра Зірки – Анастасія Йосипівна є зв’язковою генерала Чупринки і нелегально живе у [[Стільсько|Стільську]] в місцевого жителя Янкового.
На території Щирецького району повстанці контролювали лісисту східну частину району з селами Красів, Попеляни, Підтемне, Черкаси, Глуховець. їх боївки здійснювали поодинокі акції&nbsp;— напади на сільради, новостворені колгоспи, представників району, які у справах повинні були виїжджати в села. Більше того, були випадки нападу і захоплення райцентрів. 27 серпня 1944 &nbsp;р. великий загін повстанців зважився вдень здійснити напад на Щирець.
Все це дає підстави вважати, що на території Ілівського лісу між селами Гутою-Щирецькою і Стільськом міг переховуватися Роман Шухевич. <ref>http://www.mykolaiv.lviv.ua/istorija/statti/item/2226-70-rokiv-upa-ilivskiy-lis-pam’yatae.html</ref>
У ніч з [[31 грудня]] 1944 року на [[1 січня]] 1945 року на Щирець з боку причілка Острів налетів повстанський загін чисельністю 60-70 осіб повстанці напали на великий двоповерховий будинок, де мешкали майор Герасимов і начальник НКДБ капітан Кощєєв, а офіцери райвійськкомату відзначали Новий рік. Однак повстанський загін діяв невдало, втратив у бою п’ятьохп'ятьох бійців убитими й відступив у Сердицький ліс.
Варто зауважити, що рух опору провадив досить широку пропагандистську роботу. Зокрема, у київському архіві [[Служба безпеки України|СБУ]] виявлено велику кількість звітів суспільно-політичного проводу Щирецького району про розповсюдження у вересні 1946 &nbsp;р. 2000 примірників різної пропагандистської літератури, з них 40 звернень до вчителів і 100&nbsp;— до учнів Щирецької середньої школи. На початку 1947 &nbsp;р. розповсюджено 8500 листівок у селах району із закликами не вступати до колгоспів та 3000&nbsp;— бойкотувати вибори до [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]].
Повстанський рух, зокрема на Щиреччині, тривав до середини 1950-х pp. Серед архівних документів МВС України виявлені звіти про плани і проведення операцій у березні 1950 &nbsp;р. з метою ліквідації в районі Щирець-Острів боївки „Гуцула”«Гуцула»; у квітні 1953 &nbsp;р.&nbsp;— проти місцевих боївок „Михайла”«Михайла» і „Жука”«Жука» та 1955 &nbsp;р. в районі с. Поляна і Підтемного&nbsp;— чотирьох операцій за участю трьох стрілецьких рот (близько 400 солдатів) Внутрішніх військ МВС УРСР.
 
=== Генерал Чупринка у Щирецькому районі ===
[[7 вересня]] [[1949]] року УМДБ Львівської області отримало інформацію, що в Ілівському лісі між селами Гутою Щирецькою (Щирецького району) і Стільськом переховується велика банда, яку очолює бандит «[[Шухевич Роман Йосипович|ГЕНЕРАЛ ЧУПРИНКА]]». Це відомо від жителя хутора Загора Луб’янськоїЛуб'янської сільради (Щирецького району), який особисто бачив бандитів у цьому лісі. За його ж словами, сестра Петра Зірки&nbsp;— Анастасія Йосипівна є зв’язковоюзв'язковою генерала Чупринки і нелегально живе у [[Стільсько|Стільську]] в місцевого жителя Янкового.
Все це дає підстави вважати, що на території Ілівського лісу між селами Гутою-Щирецькою і Стільськом міг переховуватися Роман Шухевич. <ref>http://www.mykolaiv.lviv.ua/istorija/statti/item/2226-70-rokiv-upa-ilivskiy-lis-pam’yatae.html</ref>
 
 
== Діяльність АК ==
Згідно свідчень відомого львівського історика Феодосія Стеблія, село [[Семенівка (Пустомитівський район)|Семенівка]], де мешкало 600 польських і всього 17 українських родин, була сильною потужною базою [[Армія Крайова|Армії Крайової]]. Комендант підпоручик Г. Давискиба сформував у селі три озброєні стрілецькі роти. Німці дивилися на це скрізь пальці, бо польська АК у 1943–1944 pp. розгорнула війну проти українців. Семенівський відділ АК нападав на українські села навколо Щирця, вбивав активних селян і навіть священиків.
Українські повстанські загони здійснювали відплатні акції, в яких гинули не лише польські бойовики, але й мирні люди, зокрема спалили навесні 1944 &nbsp;р. Гуту Щирецьку. <ref>http://www.schyrec.com/istoriya-schyrtsya-chastyna-2/</ref>
 
 
== Переслідування Церкви ==
Радянська влада жорстоко переслідувала священиків [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], які відмовились перейти в православ’яправослав'я. У львівських [[Бригідки|Бригідках]] був розстріляний парохи з Остріва о. М.Коверко та о. Максиміліан з Бродків, заслані у Сибір парохи з Містків&nbsp;— о. П.Кордуба і Щирця&nbsp;— о. В.Бабій.
Разом з тим на початку радянська влада була вимушена рахуватись із впливом, який мала церква. Згідно з шематизмами на початок 1940-х років, Щирецький деканат на чолі з о. Володимиром Семківим мав 14 парафій у Бродках, Гуменці, Дмитре, Добряні, Красові, Поляні, Сороках, Хоросно й найбільшу у Щирці, якій підлягали Острів, Лани, Піски, Сердиця. Крім того, в Щирці діяв костел і ксьондз римо-католиків.
Усі храми від першого дня приходу Червоної армії продовжували нормальне функціонування, що позитивно впливало на ставлення понад 21 тис. прихожан району до радянської влади. Між тим, навесні 1945 &nbsp;р. радянська влада повела рішучий наступ на Греко-Католицьку церкву з метою ліквідувати її, а її клір приєднати до православної церкви Московського патріархату. Тоді парох Щирця о. Я.Левицький перейшов до православ’яправослав'я й, власне, врятував себе, оскільки тих, хто відмовлявся виселяли до Сибіру. А пароха з Добрян о. Леоніда Щирбу, який відмовився переходити в православ’яправослав'я [[23 травня]] 1946 &nbsp;р., звинуваченого у зв’язкахзв'язках з повстанцями, енкаведисти за наказом В.Кондьовки розстріляли в його хаті й оголосили, що це здійснили нібито „бандерівці”«бандерівці» за відмову на сповіді відпустити гріхи.
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
[[Категорія: Історія Львівської області]]
[[Категорія: Колишні райони Львівської області]]