Щирецький район: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок, оформлення за допомогою AWB |
Dgho (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
Колишній район [[Львівська область|Львівської області]] центром якого було [[Щирець (смт)|смт Щирець]]
== Історія ==
[[10 січня]]
Втім вже у [[червень|червні]] [[1941]] року у
Район було ліквідовано у [[вересень|вересні]] [[1959]] року, а його територія увійшла до складу [[Пустомитівський район|Пустомитівського району]] Львівської області.
===У роки [[Друга світова війна|II Світової війни]]===▼
Попри загрозу репресій чимало українських родин переховувало у себе вдома [[євреї|євреїв]], яких переслідували [[Націонал-соціалізм|нацисти]]. Зокрема селяни села [[Раковець (Пустомитівський район)|Раковець]] переховували в себе 33 єврейські родини. Тим не менше більша частини євреїв, які жити в районі таки була знищена. <ref>http://www.mankurty.com/Makarchuk.html</ref>▼
▲=== У роки [[Друга світова війна|II Світової війни]] ===
Під час окупації нацисти повністю винищили євреїв, близько 400 розстріляли, решту вивезли. До приходу [[Червона армія|Червоної армії]] майже не залишилося й поляків. ▼
▲Попри загрозу репресій чимало українських родин переховувало у себе вдома [[євреї
▲Під час окупації нацисти повністю винищили євреїв, близько 400 розстріляли, решту вивезли. До приходу [[Червона армія|Червоної армії]] майже не залишилося й поляків.
За часів нацистської окупації загинули 1063, і вивезено до Німеччини 600 осіб, зруйновано 1350 будинків, з них 470 житлових, спалено 6 шкіл і 7 клубів. Пограбовані і повністю знищені засновані до війни 6 колгоспів, забрано 8оо коней, 500 корів та ін.
== Територія району ==
До складу Щирецького району, окрім селища Щирець також входили такі села: [[Піски (Пустомитівський район)|Піски]], [[Підтемне]], [[Сердиця]], [[Лани (Пустомитівський район)|Лани]], [[Гонятичі]], [[Острів (значення)|Острів]], [[Бродки]], [[Містки (Пустомитівський район)|Містки]], [[Гуменець]], [[Дмитре]], [[Добряни]], [[Красів]], [[Поляна]], [[Сороки (Пустомитівський район)|Сороки]], [[Хоросно]], [[Попеляни]], [[Черкаси (Пустомитівський район)|Черкаси]], [[Глуховичі|Глуховець]].
==Демографія та економіка району після завершення бойових дій у 1944 році==▼
У [[серпень|серпні]] 1944 року район вже мав 26 укомплектованих і діючих сільських рад, до яких входив 71 населений пункт. Детальним обстеженням району виявлено, що його населення становить 17446 осіб. Нараховується 4770 селянських господарств, з яких 2796 – безкінних, 1520 – однокінних і 700 – не мають коров. За цей час, тобто менш ніж за місяць роботи, райвиконком наділив 1127 селянських господарств землею у кількості 3250 га.▼
▲== Демографія та економіка району після завершення бойових дій у 1944 році ==
==Освіта== ▼
▲У [[серпень|серпні]] 1944 року район вже мав 26 укомплектованих і діючих сільських рад, до яких входив 71 населений пункт. Детальним обстеженням району виявлено, що його населення становить 17446 осіб. Нараховується 4770 [[Особисте селянське господарство|селянських господарств]], з яких 2796
У вересні 1944 року в районі відкрито 25 шкіл, з них середніх – 1 в Щирці, неповних середніх (7 класів) – 9 і початкових (4 класи) – 15. В них будуть навчатися практично всі взяті на облік 3160 учнів. Усі школи укомплектовані вчителями. Всього їх нараховується 76, з них більшість – 51, з місцевих жителів, які мають відповідну освіту. 25 вчителів, зокрема керівництво районного відділу народної освіти, надіслані із східних областей. У райцентрі відкрилися середня школа, дитячий будинок на 26 дітей, лікарня на 20 ліжок.▼
==Сплата податків та державні закупівлі==▼
▲У вересні 1944 року в районі відкрито 25 шкіл, з них середніх
Архівні документи свідчать, що до кінця 1944 р. – Щирецький район виконав план сільськогосподарських податків на 196%, військовий податок – на 140%. При плані передплати на Державну позику 450 тис. крб., фактично було виконано – 618 тис. крб. Було зібрано 440 тис. крб.. на танкову колону „Радянська Львівщина”. Отже, за підсумками роботи за серпень-грудень 1944 р. Щирецький район зайняв III місце серед районів Львівської області. <ref>http://www.schyrec.com/istoriya-schyrtsya-chastyna-1/</ref>▼
▲== Сплата податків та державні закупівлі ==
==Щирецький райком КП(б)У==▼
▲Архівні документи свідчать, що до кінця 1944
Одразу після включення території [[Західна Україна|Західної України]] до складу УРСР почалося формування районних структур [[Комуністична партія України|КП(б)У]]. Зокрема у [[січень|січні]] [[1940]] року було створено Щирецький райком КП(б)У. У [[Червень|червні]] [[1941]] року у зв’язку з німецьким наступом він припинив своє функціонування, відновивши роботу у [[Вересень|вересні]] [[1944]] року. У [[Жовтень|жовтні]] [[1952]] року перейменований у Щирецький райком КПУ. Лiквiдований у вереснi [[1959]] р. пiсля лiквiдацiї Щирецького▼
району, територiя якого вiдiйшла до [[Пустомитівський район|Пустомитівського району]]. Райком складався з наступних структурних підрозділів: бюро (загальний вiддiл), органiзацiйно-iнструкторський вiддiл (з [[1949]] р. - вiддiл партiйних, профспiлкових та комсомольських органiзацiй), сектор партiйної статистики, вiддiл пропаганди i агiтацiї, сiльськогосподарський вiддiл, вiйськовий вiддiл, вiддiл по роботi серед жiнок, вiддiл кадрiв. <ref>http://www.archives.gov.ua/Publicat/References/Party_funds_p.pdf</ref>▼
▲== Щирецький райком КП(б)У ==
==Радянський апарат==▼
▲Одразу після включення території [[Західна Україна|Західної України]] до складу УРСР почалося формування районних структур [[Комуністична партія України|КП(б)У]]. Зокрема у [[січень|січні]] [[1940]] року було створено Щирецький райком КП(б)У. У [[Червень|червні]] [[1941]] року у
У 1939–1941 рр весь керівний склад Щирецького району прибув із [[Харківська область|Харківської області]]. Секретарем райкому комсомолу був Ф.Журба. Секретарями райкому КП(б)У були К.Мосієвич, Г.Невечеренко, П.Булига, а райвиконком очолювали М.Скотаренко, М.Гусаков, В.Цимбал. Райвоєнкомом був П.Алєксеєв. Невдовзі виявилося, що К.Мосієвич зі своїми працівниками проявили себе невдалими керівниками, не змогли завоювати авторитет у місцевих жителів і у квітні 1940 р. першим секретарем райкому став Самуїл Міненко. Втім деякі керівники району допускали послаблення у ході „розкуркулення” та депортації явних чи потенціальних ворогів радянської влади. Зокрема таким виявився голова Щирецького райвиконкому М. Скотаренко.▼
▲району, територiя якого вiдiйшла до [[Пустомитівський район|Пустомитівського району]]. Райком складався з наступних структурних підрозділів: бюро (загальний вiддiл), органiзацiйно-iнструкторський вiддiл (з [[1949]]
▲== Радянський апарат ==
==Діяльність НКВД, репресії, організація колгоспів==▼
▲У 1939–1941 рр весь керівний склад Щирецького району прибув із [[Харківська область|Харківської області]]. Секретарем райкому комсомолу був Ф.Журба. Секретарями райкому КП(б)У були К.Мосієвич, Г.Невечеренко, П.Булига, а райвиконком очолювали М.Скотаренко, М.Гусаков, В.Цимбал. Райвоєнкомом був П.Алєксеєв. Невдовзі виявилося, що К.Мосієвич зі своїми працівниками проявили себе невдалими керівниками, не змогли завоювати авторитет у місцевих жителів і у квітні 1940
[[26 червня]] 1941 р. районний відділ [[Народний комісаріат внутрішніх справ|НКВС]] на чолі з Григорієм Поповим розстріляв у Щирецькій в’язниці 28 в’язнів-місцевих жителів. До літа 1940 р. було організовано лише один колгосп у с. Гонятичі, якому були передані будівлі і майно Римо-Католицької капітули. Проте, Щирецький райвідділ НКВС на чолі з Олексієм Горєвим повністю „компенсував недостаток” жорстокими репресіями. ▼
▲== Діяльність НКВД, репресії, організація колгоспів ==
▲[[26 червня]] 1941
Також застосовувалась практика створення винущувальних батальонів («стребків»). Винищувальний батальйон чисельністю близько 200 бійців було створено й у Щирці, який безпосередньо був підпорядкований начальнику райвідділу НКВС Єрофієву. Внаслідок його низької боєздатності, його бійці, звичайно, виконували охоронну службу, зокрема вночі патрулювали вулицями Щирця.
Певну кількість сімей Щирецького району, які були
== Візит М. Хрущова до Щирця ==
Становище в Західній Україні турбувало першого секретаря ДК КП(б)У [[Хрущов Микита Сергійович|М.Хрущова]], який у першій половині листопада 1944
==Діяльність ОУН-УПА==▼
Щирецький район був одним із місць активної діяльності підрозділів [[Організація українських націоналістів|ОУН]] та [[Українська повстанська армія|УПА]]. Зокрема [[21 серпня]] 1944 року біля села Піски самооборонний відділ УПА атакував колонну заарештованих, яку супроводжували 27 співробітників НКВС. В результаті акції всіх співробітників НКВС було вбито, в’язнів було звільнено. <ref>http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1944</ref>▼
На території Щирецького району повстанці контролювали лісисту східну частину району з селами Красів, Попеляни, Підтемне, Черкаси, Глуховець. їх боївки здійснювали поодинокі акції – напади на сільради, новостворені колгоспи, представників району, які у справах повинні були виїжджати в села. Більше того, були випадки нападу і захоплення райцентрів. 27 серпня 1944 р. великий загін повстанців зважився вдень здійснити напад на Щирець.▼
У ніч з [[31 грудня]] 1944 року на [[1 січня]] 1945 року на Щирець з боку причілка Острів налетів повстанський загін чисельністю 60-70 осіб повстанці напали на великий двоповерховий будинок, де мешкали майор Герасимов і начальник НКДБ капітан Кощєєв, а офіцери райвійськкомату відзначали Новий рік. Однак повстанський загін діяв невдало, втратив у бою п’ятьох бійців убитими й відступив у Сердицький ліс.▼
Варто зауважити, що рух опору провадив досить широку пропагандистську роботу.Зокрема, у київському архіві [[Служба безпеки України|СБУ]] виявлено велику кількість звітів суспільно-політичного проводу Щирецького району про розповсюдження у вересні 1946 р. 2000 примірників різної пропагандистської літератури, з них 40 звернень до вчителів і 100 – до учнів Щирецької середньої школи. На початку 1947 р. розповсюджено 8500 листівок у селах району із закликами не вступати до колгоспів та 3000 – бойкотувати вибори до [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]].▼
Повстанський рух, зокрема на Щиреччині, тривав до середини 1950-х pp. Серед архівних документів МВС України виявлені звіти про плани і проведення операцій у березні 1950 р. з метою ліквідації в районі Щирець-Острів боївки „Гуцула”; у квітні 1953 р. – проти місцевих боївок „Михайла” і „Жука” та 1955 р. в районі с. Поляна і Підтемного – чотирьох операцій за участю трьох стрілецьких рот (близько 400 солдатів) Внутрішніх військ МВС УРСР.▼
▲== Діяльність ОУН-УПА ==
===Генерал Чупринка у Щирецькому районі===▼
▲Щирецький район був одним із місць активної діяльності підрозділів [[Організація українських націоналістів|ОУН]] та [[Українська повстанська армія|УПА]]. Зокрема [[21 серпня]] 1944 року біля села Піски самооборонний відділ УПА атакував колонну заарештованих, яку супроводжували 27 співробітників НКВС. В результаті акції всіх співробітників НКВС було вбито,
[[7 вересня]] [[1949]] року УМДБ Львівської області отримало інформацію, що в Ілівському лісі між селами Гутою Щирецькою (Щирецького району) і Стільськом переховується велика банда, яку очолює бандит «[[Шухевич Роман Йосипович|ГЕНЕРАЛ ЧУПРИНКА]]». Це відомо від жителя хутора Загора Луб’янської сільради (Щирецького району), який особисто бачив бандитів у цьому лісі. За його ж словами, сестра Петра Зірки – Анастасія Йосипівна є зв’язковою генерала Чупринки і нелегально живе у [[Стільсько|Стільську]] в місцевого жителя Янкового.▼
▲На території Щирецького району повстанці контролювали лісисту східну частину району з селами Красів, Попеляни, Підтемне, Черкаси, Глуховець. їх боївки здійснювали поодинокі акції
Все це дає підстави вважати, що на території Ілівського лісу між селами Гутою-Щирецькою і Стільськом міг переховуватися Роман Шухевич. <ref>http://www.mykolaiv.lviv.ua/istorija/statti/item/2226-70-rokiv-upa-ilivskiy-lis-pam’yatae.html</ref>▼
▲У ніч з [[31 грудня]] 1944 року на [[1 січня]] 1945 року на Щирець з боку причілка Острів налетів повстанський загін чисельністю 60-70 осіб повстанці напали на великий двоповерховий будинок, де мешкали майор Герасимов і начальник НКДБ капітан Кощєєв, а офіцери райвійськкомату відзначали Новий рік. Однак повстанський загін діяв невдало, втратив у бою
▲Варто зауважити, що рух опору провадив досить широку пропагандистську роботу. Зокрема, у київському архіві [[Служба безпеки України|СБУ]] виявлено велику кількість звітів суспільно-політичного проводу Щирецького району про розповсюдження у вересні 1946
▲Повстанський рух, зокрема на Щиреччині, тривав до середини 1950-х pp. Серед архівних документів МВС України виявлені звіти про плани і проведення операцій у березні 1950
▲=== Генерал Чупринка у Щирецькому районі ===
▲[[7 вересня]] [[1949]] року УМДБ Львівської області отримало інформацію, що в Ілівському лісі між селами Гутою Щирецькою (Щирецького району) і Стільськом переховується велика банда, яку очолює бандит «[[Шухевич Роман Йосипович|ГЕНЕРАЛ ЧУПРИНКА]]». Це відомо від жителя хутора Загора
▲Все це дає підстави вважати, що на території Ілівського лісу між селами Гутою-Щирецькою і Стільськом міг переховуватися Роман Шухевич.
== Діяльність АК ==
Згідно свідчень відомого львівського історика Феодосія Стеблія, село [[Семенівка (Пустомитівський район)|Семенівка]], де мешкало 600 польських і всього 17 українських родин, була сильною потужною базою [[Армія Крайова|Армії Крайової]]. Комендант підпоручик Г. Давискиба сформував у селі три озброєні стрілецькі роти. Німці дивилися на це скрізь пальці, бо польська АК у 1943–1944 pp. розгорнула війну проти українців. Семенівський відділ АК нападав на українські села навколо Щирця, вбивав активних селян і навіть священиків.
Українські повстанські загони здійснювали відплатні акції, в яких гинули не лише польські бойовики, але й мирні люди, зокрема спалили навесні 1944
== Переслідування Церкви ==
Радянська влада жорстоко переслідувала священиків [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], які відмовились перейти в
Разом з тим на початку радянська влада була вимушена рахуватись із впливом, який мала церква. Згідно з шематизмами на початок 1940-х років, Щирецький деканат на чолі з о. Володимиром Семківим мав 14 парафій у Бродках, Гуменці, Дмитре, Добряні, Красові, Поляні, Сороках, Хоросно й найбільшу у Щирці, якій підлягали Острів, Лани, Піски, Сердиця. Крім того, в Щирці діяв костел і ксьондз римо-католиків.
Усі храми від першого дня приходу Червоної армії продовжували нормальне функціонування, що позитивно впливало на ставлення понад 21 тис. прихожан району до радянської влади. Між тим, навесні 1945
== Примітки ==
{{reflist|2}}
[[Категорія:
[[Категорія:
| |||