Вікіпедія

Сільське господарство: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Countries by agricultural output.PNG|thumb|300px|Виробництво сільськогосподарської продукції за країнами]]
[[Файл:2005gdpAgricultural.PNG|міні|праворуч|300пкс|Мапа показує випуск с\г продукції у 2005 році кожної окремо взятої країни у відсотках порівнянно з найбільшим виробником - — Китаєм.]]
 
'''Сільське́ господа́рство''' (''с/г'')  — галузь [[Народне господарство|народного господарства]], направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах. У світовому сільському господарстві зайнято близько 1,1 млрд. [[Економічно активне населення|економічно активного населення]] (ЕАН).
 
Сільське господарство, - — обробка землі (для отримання\підвищення врожаїв) і вирощування [[свійські тварини|свійських тварин]]. Сільськогосподарські культури потрібні людині для [[харчування]], годівлі тварин і одержання волокна ([[бавовна|бавовни]] і [[сизаль|сизалю]]). Тварин вирощують заради [[вовна|вовни]], [[молоко|молока]], [[м'ясо|м'яса]] чи органічних відходів (як палива). Сільське господарство варіюється від маленьких підсобних господарств і ферм до великих с/г [[Артіль|артілей]] і колективних господарств.
 
== Короткий опис ==
Сільське господарство зародилося в [[Середня Азія|Середній Азії]] і [[Єгипет|Єгипті]] як мінімум 10 тис. років тому. Сільськогосподарські громади стали основою суспільного устрою в [[Китай|Китаї]], [[Індія|Індії]], [[Європа|Європі]], [[Мексика|Мексиці]] і [[Перу]], а потім поширилися по всьому світі.
 
Перебудова сільського господарства на наукову основу відбулася в Європі в 18 столітті у відповідь на значне зростання [[населення]]. Механізація створила передумови для значного прогресу у сільському господарстві в Європі і [[США]] в 19 столітті. Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] стався «бум» використання хімічних препаратів: [[гербіциди|гербіцидів]], [[інсектициди|інсектицидів]], [[фунгіциди|фунгіцидів]] і [[мінеральні добрива|добрив]]. Однак у суспільстві виникла протидія застосуванню деяких видів препаратів, оскільки вони забруднювали і руйнували [[навколишнє середовище]]. Це стимулювало розвиток альтернативних методів, наприклад, сільське господарство без застосування [[хімікати|хімікатів]].
Рядок 13:
== Виникнення і розвиток сільського господарства ==
 
Виникнення сільського господарства пов'язане з [[неолітична революція|неолітичною революцією]], що є переходом від господарства [[Золотий вік|Золотого віку]] до такого, що веде [[землеробство]]. Це привело до створення культурних рослин і [[доместикація|доместикації]] (одомашнення) тварин (корів). [[Вавілов Микола Іванович|М.  І.  Вавілов]] виділив 8 [[Центри походження культурних рослин|центрів походження культурних рослин]], а його учні і послідовники 4 [[Центри доместикації тварин]]. Рослини і тварини, що з'явилися в цих центрах, розповсюдилися потім на велику частину земної суші.
 
== Роль сільського господарства в економіці ==
Рядок 22:
Роль сільського господарства в [[Економіка|економіці]] країни або регіону показує її структуру і рівень розвитку. Як показник ролі сільського господарства в економіці застосовують частку зайнятого в сільському господарстві економічно активного населення, а також питому вагу сільського господарства в структурі [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]. Ці показники достатньо високі в більшості [[Країни, що розвиваються|країн що розвиваються]], де в сільському господарстві зайнято більше половини ЕАН (Економічно Активного Населення). Сільське господарство в таких країнах йде по '''екстенсивному шляху''' розвитку, тобто збільшення продукції досягається розширенням посівних площ, збільшенням поголів'я [[Велика рогата худоба|ВРХ]], збільшення числа зайнятого населення у сільському господарстві. У таких країнах, економіки яких відносяться до типу аграрних, низькі показники механізації, хімізації, меліорації і ін.
 
Найбільш високого рівня досягло сільське господарство [[Розвинені країни|розвинених країн]] Європи і [[Північна Америка|Північної Америки]], що вступили в [[Концепція постіндустріального суспільства|постіндустріальну стадію]]. У сільському господарстві там зайнято лише 2-6 % ЕАН. У цих країнах «[[зелена революція]]» відбулася ще в середині [[ХХ]] століття, сільське господарство цієї групи країн характеризується науково обґрунтованою організацією, підвищенням продуктивності, застосуванням нових технологій, систем сільськогосподарських машин, [[Пестициди|пестицидів]] і мінеральних добрив, використанням [[Генна інженерія|генної інженерії]] і [[Біотехнологія|біотехнології]], робототехніки і електроніки, тобто розвивається по '''інтенсивному шляху'''.
 
Подібні прогресивні зміни відбуваються і в країнах, що відносяться до типу [[індустріальне суспільство|індустріальних]], проте рівень інтенсифікації в них ще значно нижчий, а частка зайнятих в сільському господарстві вище, ніж в постіндустріальних.
Рядок 35:
# На відміну від промисловості технологічний процес в сільському господарстві тісно пов'язаний з природою, де земля виступає в ролі головного засобу виробництва.
 
Фахівці відзначають, що 78 % земної поверхні мають серйозні природні недоліки для розвитку землеробства, 13 % площ відрізняються низькою продуктивністю, 6 % середньою і тільки 3 % високою.
 
В даний час обробляється близько 11 % всієї суші, ще 24 % використовується під пасовища. Особливості агроресурсної ситуації і спеціалізації сільського господарства значно відрізняється за регіонами. Виділяють кілька термічних поясів, кожен з яких характеризується своєрідним набором галузей рослинництва і тваринництва:
 
# '''холодний пояс''' займає обширні простори на півночі [[Євразія|Євразії]] і [[Північна Америка|Північної Америки]]. Розвиток землеробства тут обмежений недостатністю тепла і багаторічною мерзлотою. [[Рослинництво]] тут можливе тільки в [[Теплиця|умовах закритого ґрунту]]. На цих малопродуктивних пасовищах в основному розвивається [[оленярство]].
# '''прохолодний пояс''' охоплює обширні території Євразії і Північної Америки, а також вузьку смугу на півдні [[Анди|Анд]] в [[Південна Америка|Південній Америці]]. Незначні ресурси тепла накладають серйозні обмеження на набір культур, які тут можна вирощувати (скоростиглі культури — сірі [[Хліборобство|хліби]], овочі, деякі коренеплоди, рання [[картопля]]). Землеробство носить осередковий характер.
# '''помірний пояс''' в південній півкулі представлений в [[Патагонія|Патагонії]], на узбережжі [[Чилі]], островах [[Тасманія]] і [[Нова Зеландія]], а в [[Північна півкуля|північній]] займає майже всю Європу (окрім південних півостровів), південь [[Сибір]]у і [[Далекий Схід|Далекого Сходу]], [[Монголія|Монголію]], [[Тибет]], північний схід [[Китай|Китаю]], південь [[Канада|Канади]], північно-східні штати [[США]]. Це пояс масового землеробства. Ріллею зайняті практично всі придатні за [[Рельєф географічний|рельєфом]] території, її питома площа доходить до 60-70 %. Тут можливий широкий набір вирощуваних культур: [[пшениця]], [[ячмінь]], [[жито]], [[овес]], [[льон]], картопля, [[овочі]], [[коренеплоди]], [[Кормові культури|кормові трави]]. У південній частині поясу домінує [[кукурудза]], [[соняшник]], [[рис]], [[виноград]], фруктові і плодові дерева. Площа пасовищ обмежена, вони домінують в горах і [[Аридний клімат|аридних зонах]], де розвинене відгонне тваринництво і [[верблюдівництво]].
# '''теплий пояс''' відповідає [[Субтропіки|субтропічному географічному поясу]] він охоплює всі материки, окрім [[Антарктида|Антарктиди]], зокрема: [[Середземномор'я]], велику частину території [[США]], [[Мексика|Мексики]], [[Аргентина|Аргентини]], Чилі, південь [[Африка|Африки]] і [[Австралія|Австралії]], південний Китай. Тут вирощують по два урожаї на рік: взимку — культури помірного поясу ([[зернові]], [[овочі]]), влітку — тропічні однорічники ([[бавовник]]) або багаторічники ([[оливкове дерево]], [[цитрусові]], [[чай]], [[волоський горіх]], [[інжир]] та ін.). Тут домінують низькопродуктивні, деградуючі від неконтрольованого випасу пасовища.
# '''жаркий пояс''' займає обширні простори Африки, Південної Америки, північну і центральну Австралію, [[Малайський архіпелаг]], [[Аравійський півострів]], Південну Азію. Вирощується [[кавове дерево]], [[Фінік їстівний|фінікова пальма]], [[батат]], [[маніок]] тощо. У субаридних зонах знаходяться величезні за площею пасовища з бідною рослинністю.
Рядок 98:
 
Тваринництво впливає на природу менше. Його вплив такій:
* перевипасання - — тобто випас худоби на пасовищах в кількостях, що перевищують здатність системи до відновлення;
* неперероблені відходи тваринницьких комплексів.
 
До загальних порушень, які викликає сільськогосподарська діяльність, можна віднести:
* забруднення поверхневих вод (річок, озер, морів) і деградація водних [[Екосистема|екосистем]] при [[Евтрофікація|евтрофікації]];
* забруднення [[Підземні води|ґрунтових вод]];
* зведення лісів і деградація лісових екосистем (збезлісення);
Рядок 109:
* знищення природних місць проживання багатьох видів живих організмів і, як наслідок, вимирання та зникнення рідкісних видів.
 
У другій половині [[ХХ]] століття стала актуальною ще одна проблема: зменшення в продукції рослинництва вмісту [[Вітаміни|вітамінів]] і [[мікроелементи|мікроелементів]] і накопичення в продукції як рослинництва, так і тваринництва, шкідливих речовин ([[нітрати|нітратів]], пестицидів, гормонів, [[Антибіотик|антибіотикіантибіотиків]]в тощо). Причина цього - — деградація ґрунтів, що веде до зниження рівня мікроелементів та інтенсифікації виробництва, особливо в тваринництві.
 
=== Шляхи вирішення екологічних проблем сільського господарства ===
Рядок 125:
* [[Список країн за площею іригації ґрунтів]]
* [[Antonio Carraro]]
* [[Особисте селянське господарство]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сільське_господарство