Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[Файл:Berezanj runestone.jpg|міні|праворус|250пкс|Березанський рунічний камінь]]
'''Березанський рунічний камінь''' був знайдений при розкопках на [[Березань (острів) | острові Березань]] в [[1905]] році професором [[Новоросійський університет | Новоросійського університету]] Е. Р. фон Штерном. За відомостями Е.Р. фон Штерна, плита знаходилася в [[курган]]ному насипі, де були виявлені поховання. Плита була розташована біля голови похованого, а напис було перевернуто текстом донизу. За припущенням Ф. А. Бруна, цей камінь потрапив у поховання як вдруге використаний і спочаткуспершу був поставлений до іншого захоронення.
 
[[Рунічний камінь]], виявлений на острові Березань, є безперечним свідченням того, що острів був пунктом, через який проходили подорожі [[варяг]]ів зі [[Скандинавія | Скандинавії]] до [[Візантія | Візантії]].<ref> У IX–XI століттях острів Березань замикав знаменитий[[Шлях із варягів у греки|шлях зіз «варягварягів у греки»&nbsp;]] — Волховсько-Дніпровську річкову магістраль протяжністю близько 1500&nbsp; км. Це був торговий трансєвропейський водний [[торговий шлях|шлях]], що з'єднував Скандинавію і Візантію. Шлях із «варягварягів ву греки» починався від гирла Неви і далі йшов на південь по системі річок та озер&nbsp;—: Ладожському[[Ладозьке озеро|Ладозькому озеру]], Волхову[[Волхов]]у, оз.озеру [[Ільмень]], Ловаті, по річках Усвяче[[Ловать]], Каспле[[Усвячь]], Лучеси[[Каспля]], [[Лучесь]], верхній течії [[Західна Двина|Західної Двини]] і системі волоків[[волок]]ів на Дніпрі в районі Смоленська[[Смоленськ]]а. У Смоленську починався шлях по Дніпру, який виводив на простір Чорного моря, ву [[Дніпровський лиман]], при виході з якого ісаме й розташовувавсярозташований острів Березань.</ref>
 
Камінь з рунічним написом зроблений зіз вапняку[[вапняк]]у, нижня частина його не збереглася. Збережені розміри плити: висота&nbsp; — 0,47&nbsp; м, ширина&nbsp; — 0,48&nbsp; м. Руни висічені по дузі, по верхньому краю каменя. <ref> name="Мельникова,">''Мельникова Е.А.'' Скандинавские рунические 1978надписи: тексты, перевод, комментарий. — М., 1977; с. 154–155</ref>.
 
Рунічний напис свідчить: «''Krani kerthi half thisi iftir kal fi laka sin''»&nbsp;— («ГраніҐрані зробив пагорбкурган цей по Карлу, своєму товаришеві (фелагіфелаґі). Таким чином, в текстітекст повідомляєтьсяповідомляє, що ГраніҐрані не тількилише виготовив стелу з написом, алеа ще ій поховав свого товариша в кургані (half). Напис цікавий ще й тим, що він поставлений не родичами загиблого, а його соратником і товаришем по подорожі. Термін «фелагіфелаґі» склався ій існував ву дружинно-торговомуторговельному середовищі вікінгів[[Вікінги|вікінг]]ів, тому, безсумнівно, похороненийпохований і його товариш ГраніҐрані були учасниками якогось військово-торговоготорговельного походу. Можливо, загиблий вікінг і ГраніҐрані, якийщо поставив камінь, були вихідцями з острова Готланд[[Ґотланд]], оскількибо в тексті напису вживаєтьсявжито слово ''half'' (курган), найбільш поширененайпоширеніше на Готланді,Ґотланді і колишнє менш вживанеуживане в інших областях Швеції. Також за готландське походження вікінга ГраніҐрані, що поставив камінь, говоритьпромовляє і розташування напису по дузі, що теж є специфічною ознакою готладських написів. Однак,Але гіпотеза про готландське походження вікінгів залишається лише припущенням, так якбо стислість напису не дозволяє цього стверджувати з високою ступінь достовірностінапевно. рунічний напис був вибитий на камені в XI столітті.<ref>Мельникова, 1978: 154–155</ref>
 
Рунічний напис був викарбуваний у XI столітті <ref name="Мельникова">''Мельникова Е.А.'' Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий. — М., 1977; с. 154–155</ref>.
 
== Див. також ==
 
== Література ==
* ''Мельникова Е.&nbsp;А.&nbsp;'' Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий.&nbsp; — М., 1977
* ''Лебедев Г.&nbsp;С.&nbsp;'' Эпоха викингов в Северной Европе.&nbsp; — Л., 1985.&nbsp; — 285 с.
 
== Ресурси Інтернету ==
[[Категорія:Рунічні камені]]
[[Категорія:Археологія Миколаївської області]]
[[Категорія:Варяги]]
[[Категорія:Вікінги]]
25 308

редагувань