Вікіпедія

РІНЦ: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 51:
 
=== Наукова інформація в СРСР ===
У СРСР в 1952 році Постановою Ради Міністрів СРСР від 19.07.1952 № 3329 був створений Інститут наукової інформації АН СРСР<ref name="vinitihistory">[http://www2.viniti.ru/index.php?option=content&task=view&id=155 История и деятельность Всероссийского института научной и технической информации РАН — VINITI<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref>, який у 1955 році був перейменований в [[Всеросійський інститут наукової і технічної інформації|Всесоюзний інститут наукової і технічної інформації.]] Вже через кілька років після створення ВІНІТІ його величезне значення для розвитку вітчизняної науки і техніки було визнано в країні і за кордоном. У роботі ВІНІТІ беруть участь багато вчених і фахівці <ref name="vinitihistory" />. Из интервью Ильи Либкинда, ответственного исполнителя проекта «Указатель [[Российский фонд фундаментальных исследований|РФФИ]]»:
 
<blockquote>в 60-80-е годы этой теме <наукометрии> серьезное внимание уделяли в своих работах пионеры отечественной наукометрии и информатики [[Василий Васильевич Налимов|В. В. Налимов]], А. И. Михайлов, А. И. Черный, [[Руджеро Сергеевич Гиляревский|Р. С. Гиляревский]], а также целый ряд других отечественных ученых ([[Шрейдер Юлий Анатольевич|Ю. А. Шрейдер]], В. А. Маркусова, М. В. Арапов и др.). В то время основным источником получения статистических данных служили реферативные и библиографические издания (в частности Реферативный журнал ВИНИТИ). Отечественные специалисты по достоинству оценили возможности, которые предоставил созданный в США Ю. Гарфилдом в первой половине 60-х годов указатель научного цитирования «Science Citation Index» (SCI) и начали активно использовать этот инструмент для исследования состояния отечественной науки и сравнения ее с мировым уровнем. Однако уже в то время ими осознавалась недостаточность SCI для этих оценки состояния и тенденций отечественной науки, это, в частности, было связано с очевидной ориентацией SCI на англоязычные журналы<ref name="libkind">[http://orange.strf.ru/client/news.aspx?ob_no=3378&print=1 Илья ЛИБКИНД: СОЗДАНИЕ НАЦИОНАЛЬНОГО УКАЗАТЕЛЯ НАУЧНОГО ЦИТИРОВАНИЯ — ЗАДАЧА ПЕРВОСТЕПЕННОЙ ВАЖНОСТИ: Наука и технологии России<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref></blockquote><br />
У той час основним джерелом отримання статистичних даних служили реферативні та бібліографічні видання (зокрема Реферативний журнал ВІНІТІ ) . Вітчизняні фахівці гідно оцінили можливості , які надав створений у США Ю. Гарфілдом в першій половині 60-х років покажчик наукового цитування « Science Citation Index » (SCI) і почали активно використовувати цей інструмент для дослідження стану вітчизняної науки і порівняння її з світовим рівнем . Проте вже в той час ними усвідомлювалася недостатність SCI для оцінки стану і тенденцій вітчизняної науки , це , зокрема , було пов'язано з очевидною орієнтацією SCI на англомовні журнали.<ref name="libkind">[http://orange.strf.ru/client/news.aspx?ob_no=3378&print=1 Илья ЛИБКИНД: СОЗДАНИЕ НАЦИОНАЛЬНОГО УКАЗАТЕЛЯ НАУЧНОГО ЦИТИРОВАНИЯ — ЗАДАЧА ПЕРВОСТЕПЕННОЙ ВАЖНОСТИ: Наука и технологии России<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref></blockquote><br />
В 1974 году в ВИНИТИ были предприняты попытки создания отечественного указателя научного цитирования (УНЦ), который в технологическом плане должен был стать «аналогом» SCI. Такой подход требовал значительных финансовых и технических ресурсов, и в итоге этот проект не получил развития<ref name="libkind" />.
Более подробно о [[наукометрия|наукометрии]] в СССР можно прочитать в статье Ю. В. Грановского «Можно ли измерять науку? Исследования В. В. Налимова по наукометрии»<ref>[http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/BIO/NALIMOV2.HTM VIVOS VOCO: Ю. В. Грановский, «МОЖНО ЛИ ИЗМЕРЯТЬ НАУКУ?»<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/РІНЦ