Троль: відмінності між версіями

[[Файл:Trollet som grunner på hvor gammelt det er.jpg|thumb|«Троль»  — малюнок [[Теодор Кіттельсон|Теодора Кіттельсона]]]]

Легенди про тролів зародилися в Скандинавії. За легендами лякали місцевих жителів своїми розмірами і чаклунством. За іншим повір'ям тролі жили в замках і підземних палацах. На півночі Британії є кілька великих скель, про які існують легенди - — нібито це і є тролі, заскочені сонячним світлом. У міфології тролі бувають не тільки величезними гігантами, схожими на огрів, але і маленькими, схожими на гномів істотами, звичайно живуть у печерах (таких тролів зазвичай називали лісовими). Деталі образу тролів у фольклорі сильно залежать від країни. Іноді вони описуються різноманітно навіть в одній і тій же легенді. Найчастіше тролі - — потворні істоти, від трьох до восьми метрів ростом (іноді можуть змінювати свій розмір), майже завжди атрибутом зовнішності троля на зображеннях є дуже великий ніс. Мають природу каменю (народжуються з скелі), звертаються в камінь на сонці. Харчуються м'ясом. Часто пожирають людей. Живуть по одному в печерах, лісах або під мостами. Тролі під мостами дещо відрізняються від звичайних. Зокрема, можуть з'являтися на сонці, не їдять людей, поважають гроші, охочі до людських жінок (бачать в них не їжу). Є легенди про дітей тролів і людських жінок.

Вирізані з дерева фігурки тролів - — улюблений об'єкт народного промислу. Тролів часто пов'язують з нафтовими родовищами в Північному морі, одне з них так і називається - — «Троль». Але частіше з тролями пов'язують, звичайно ж, утворення гір і скель, про які люди кажуть, що це тролі, обернені на камінь, наприклад: Тролльтінди, Тролльхольм, Тролльхейм, Йотунхейм і багато інших. У Норвегії є й інші географічні назви, пов'язані з тролями: Тролльвей («шлях тролів»), Тролльботн («ущелина тролів»), Тролльванн («озеро тролів»), [[Сходи тролів]] та [[Стіна тролів]].

Предками тролів, в уявленнях норвежців, є велетні-йотуни/єтуни (норв. ''jotun'', множ.- jotner), які стояли біля витоків утворення світу. Назва «Йотуні» у пізній фольклорній традиції збереглася як «ютул» (норв. jutul, jøtul). Є також давньоскандинавська назва «рисі» (норв. rise). У будь-якому випадку, слово «троль» стало загальним означенням гірського велетня, а іноді і означенням всієї нечисті. Більш того норвезьке слово «чари, чаклунство» теж має корінь «троль» - — «тролльскап» (''trollskap'').

За переказами, велетні ворогували з богами і людьми. Про них говорили, що вони люті жорстокі й уперті. Найвідоміший борець з Йотуні - — бог Тор. Він перемагав їх своїм знаменитим молотом Мьелльнір завдяки своїй мужності й хитрості. Однак у міфології є згадки і про те, як Йотуні і аси закохувалися одне в одного. У пізній фольклорній традиції велетку називали гюграмі.

З християнізацією Норвегії в тролів з'явився новий ворог - — Улав Святий. Улав мав особливий дар: він міг керувати горами і скелями, вмів обертати тролів в камінь. Згодом велетні намагалися боротися і з церквами.

Існують розповіді про те, що тролі іноді з'являються серед людей у людській подобі. Зазвичай людина не відразу може здогадатися, з ким має справу. Однак рекомендується, запідозривши недобре, ні в якому разі не тиснути незнайомцю руку. Вони також можуть набувати вигляд собаки, чорного козла або дружньої людини з хвостом. Головне - — знати, як поводитися з ними. По-перше, зберігайте таємницю свого імені. Не приймайте від троля гостинців і біжіть геть так, щоб ваші сліди утворили хрест з борознами плуга на ріллі. Якщо ви зустрілися в ущелині, запросіть троля проїхати за вами до світла: він скам'яніє з появою яскравого сонця.

Розповідають, що не завжди троль шкодить людині, буває він і добродушним і виступає як привітний господар. Траплялося, що тролі допомагали людям, а люди – — тролям.

* [http://www.mirf.ru/Articles/art1507.htm «Тролли. Сила есть  — ума не надо».] Статья в журнале «"[[Мир Фантастики]]