Раймунд IV (граф Тулузький): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оцифрування дат в картці особи
Рядок 38:
У 1071 році здійснив паломництво до Єрусалиму, під час якого осліп на одне око. У 1074 році Раймунд відмовився на заклик папи римського [[Григорій VII|Григорія VII]] виступити проти норманів, які грабували південну Італію й загрожували Риму. На відплату папа римський двічі — у 1076 і 1078 роках — відлучав Раймунда від церкви під приводом, що той одружився з графинею Провансу, маючи з нею кровну спорідненість. Анафему було знято лише у 1180 році зі смертю дружини графа Сен-Жиля.
 
У 1070-х роках Раймунд де Сен-Жиль втрутився у протистояння всерединивсередині графства Прованс, майже повністю оволодівши цими землями. У 1085 за правом своєї дружинудружини отримує частину спадка Бертрана I, [[граф]]а Прованського — [[маркіз]]ат Прованс (територія південніше графства [[Прованс]]). У 1093 році остаточно закріпив ці землі за собою після смерті Бертрана II, графа Провансу.
 
[[Файл:Map France 1180-de.svg|міні|ліворуч|200пкс|Графство Тулузьке за Раймунда IV]] У 1087 році Раймунд де Сен-Жиль допомагав Баранґе Рамону ІІ, графу Барселонському, воювати проти мусульманських володарів Півренейського півострова. У 1088 році після смерті брата стає графом Тулузьким. Ставши володарем майже всього ЛангедокаЛангедоку, Раймунд намагається зміцниту свою фактично незалежну державу. Його політика засновується на підтримці католицької церкви, встановленні добрих стосунків із сусідами, водночас посилення військової могутності, розвитку торгівлі.
 
=== Хрестовий похід ===