Історія Болгарії: відмінності між версіями

Назва країни  — [[Болгарія]]  — походить від болгар, войовничих тюркомовних кочівників з Центральної Азії, що змішалися зі слов'янськими племенами придунайських рівнин в [[7 століття|VII]]  — [[8 століття|VIII століттях]]. Територія [[Болгарія|Болгарії]] була заселена ще в далеку давнину.

Територія сучасної Болгарії була заселена ще у кам'яному віці. У бронзовому віці там жили фракійські племена, у 11-6 ст. до н. е. тут існувала фракійська держава. У 1 ст. до н. е. цей регіон був завойований римлянами, фракійці поступово романізувалися. Після поділу [[Римська імперія|Римської імперії]] територія Болгарії залишилася за [[Візантія|Візантією]].

З першої половини VII  ст. на південь від [[Дунай|Дунаю]] поселилися племена слов'ян. Разом з протоболгарами слов'янські племена в 681 році створили державу Болгарію, яка займала територію сучасної Північної Болгарії. На чолі держави став хан [[Аспарух]], а її столицею  — місто [[Пліска]].

803-814 803–814 — хан Крум створює закони, завойовує Сердику ([[Софія (місто)|Софію]]), доходить до [[Цареград]]а.

Протягом 9-10 століть Болгарія значно розширила свої кордони, зміцнила військовий і політичний авторитет в Європі. Після створення Кирилом та Мефодієм слов'янської писемності та літератури (855  р.) Болгарія перетворилась в перший слов'янський культурний центр.

852-889 852–889 — правління князя Бориса I, хрестить усіх болгар (865) і приймає учнів [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]]. Прийняття християнства як офіційної релігії відіграло важливу роль у завершенні процесу створення болгарської народності.

893-927 893–927 — править цар [[Симеон (цар Болгарії)|Симеон I]], «Золоте століття» Болгарської культури.

1331-1371 1331–1371 — править цар Іван-Олександр  — розквіт Болгарської культури і поділяє Болгарію на Тирновську і Видинську.

1393  — турки завойовують [[Тирново]].

1396  — турки завойовують Видин, Болгарія потрапляє під їхню владу. Протягом п'яти століть болгарський народ зазнавав жорстокої феодальної експлуатації, був позбавлений будь-яких політичних прав.

1762  — відродженець-монах [[Паїсій Хилендарський]] пише «Історію Слов’яноболгарськуСлов'яноболгарську» — початок Болгарського відродження.

1868–1873  — апостол болгарської волі [[Левський Васил|Васил Левскі]] створює внутрішню революційну організацію Болгарії (за указом турецького султана повішений 19 лютого 1873 у Софії).

1876  — Квітневе повстання придушено масовими репресіями.

1877–1878  — [[Російсько-турецька війна 1877—1878|російсько-турецька визвольна війна]]. 3 березня 1878  — підписання [[Сан-Стефанський мирний договір|Сан-Стефанського мирного договору]], відповідно до якого Болгарія одержує незалежність.

1879  — установчі збори голосують за [[Тирновська конституція|Тирновську конституцію]] і вибирає князем Александра Батенберга (роки правління — 1879–1886).

1887  — князем обраний Фердинанд Сакс-Кобург-Готський (роки правління — 1887–1918).

1908  — проголошення Болгарії незалежним царством. Після першої та другої Балканських воєн (1912-1913 1912–1913 рр.), а згодом першої світової війни Болгарія втратила частину своїх територій (Північна Добруджа відійшла до Румунії, Македонія  — до Греції, частково до Сербії, пізніше  — до Югославії).

1918  — відмова від престолу царя Фердинанда на користь Бориса ІІІ і його втеча до Німеччини.

1919 &nbsp;— 27 листопада мирний договір <ref>[http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96 ]</ref> між країнами Антанти і Болгарією підписано в передмісті Парижа Нейі-сюр-Сен. За його умовами Болгарія втрачала близько 11 000 квадратних кілометрів. До Югославії відійшли чотири прикордонних округу з містами Царіброд, Струмица та ін Південна Добруджа повернулася до складу Румунії. Західна Фракія передавалася Греції, в результаті чого Болгарія втратила вихід до Егейського моря.

1923 &nbsp;— спроба здійснення революції комуністами. Болгарські реакціонери вирішили скористатися суперечками уряду з комуністами і 9 червня вчинили державний переворот при підтримці італійських фашистів та болгарського царя Бориса ІІІ, що перебував в еміграції. Царя було повернено на престол, і новий профашистський уряд сформував О. Цанков<ref>[http://www.parta.com.ua/ukr/referats/view/2223/ О. Цанков.]</ref>. По країні прокотилася хвиля арештів і репресій, що знаменувала собою встановлення фашистського режиму в Болгарії.

1925 &nbsp;— 16 квітня, під час урочистостей у соборі Свята Неділя у Софії Воєнна організація [[Болгарська комуністична партія|Болгарської комуністичної партії]] організувала вибух, який призвів до загибелі великого числа віруючих.

1934 &nbsp;— Болгарія відмовилась увійти до Балканської Антанти (Румунія, Греція, Югославія, Туреччина), яка була створена Францією для забезпечення політичного становища на Балканах. До кінця 30-х років у Болгарії всановилася монархо-фашистська диктатура. Правлячі кола на чолі з Борисом ІІІ стали на шлях повного підпорядкування фашистській Німеччині.

1938 &nbsp;— за підтримкою [[Німеччина|Німеччини]] Болгарія уклала в Солоніках угоди з балканськими країнами, які відміняли умови [http://www.parta.com.ua/ukr/referats/view/2223/ Ньойїського договору] про обмеження збройних сил у Болгарії.

1944 &nbsp;— англо-американські війська нападають на Софію, радянська армія входить у Болгарію 8 вересня, зроблено переворот (9 вересня) &nbsp;— Болгарія включається у війну проти [[Німеччина|Німеччини]].

1947 &nbsp;— підписано мирний договір між Болгарією і державами-переможцями, опозицію ліквідовано, прийнята нова конституція, починається радянизація країни і тоталітарне керування.

1989 &nbsp;— початок демократизації Болгарії, прийнята нова конституція.

1991 &nbsp;— Болгарія стає членом Ради Європи.

1995 &nbsp;— одержує статус асоційованого члена Європейського Союзу.

1997 &nbsp;— Болгарія офіційно заявляє свою кандидатуру в членство в [[НАТО]].

1999 &nbsp;— Болгарія одержує запрошення на переговори щодо питання приєднання до Європейського Союзу.

2005 &nbsp;— Вступ Болгарії до [[НАТО]].

1 січня 2007 &nbsp;— Вступ Болгарії до [[ЄС]].