Самійло Величко: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування 46.250.98.15 до зробленого Ejensyd |
|||
Рядок 23:
Нині в селі, де народився, жив і працював Самійло Величко, зводиться Меморіальний комплекс слави українського козацтва (2010 року було відкрито першу чергу комплексу пам'яті загиблих козаків) <ref>[http://www.spadshina.pl.ua/2010-02-05-20-14-47/2010-12-12-19-15-06/148-2010-02-05-22-20-40 Офіційний сайт: Охорона культурної спадщини Полтавщини. Меморіальний комплекс пам’яті загиблих козаків]</ref>.
== Творчість ==
Величко є [[автор]]ом першого систематичного викладу історії [[Гетьманщина|української козацької держави]], при написанні якого використано значну кількість українських, польських, та німецьких джерел, широке коло документів Генеральної Військової Канцелярії.
Для написання [[Літопис Самійла Величка|Літопису Самійла Величка]] він користувався різними джерелами: народними переказами, іншими козацькими літописами, творами іноземних істориків, архівними документами, листами, реєстрами тощо. Автентичність численних документів, наведених у літописі, істориками не заперечується; частина з них відома й з інших джерел.
Літопис складається з 4 частин:
* перша — «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — змальовує події [[1648]]–[[1659]] років, окремими епізодами сягаючи у [[1620]] рік, Описуючи війну [[Острянин Яків|Якова Остряниці]] [[1638]] року, Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, — щоденника польського хроніста [[Окольський Шимон|Шимона Окольського]] — власний коментар;
* друга і третя частини, які охоплюють [[1660]]–[[1686]] та [[1687]]–[[1700]] роки, названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних спостережень Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;
* у 4-й частині зібрано додатки з різних документів [[XVII століття]].
Літопис Величка написаний українською літературною мовою XVIII століття з елементами народної мови. Повний текст його не зберігся. Літопис є одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії 2-ї половини 17 — початку 18 століття.
Головна праця Самійла Величка була видана Київською Археографічною комісією лише у [[1848]]–[[1864]] роках під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I–IV (1848, 1851, 1855, 1864 рр.).
Величку також належить велика праця «Космографія», яку він, уже сліпий, продиктував 1728. На думку деяких істориків, він написав лише передмову до цієї праці.
== Вшанування ==
| |||