Національний музей ренесансу: відмінності між версіями

|location = {{FRA}} [[Екуан]] (Écouen)

|visitors = 80 000 на рік ( 2008 )

'''Національний музей ренесансу (Екуан)'''({{lang-fr|}}) — національний музей Франції, створений для висвітлення періоду французького [[відродження]] в культуркультурі ій мистецтві країни.

== Приміщення до створення музеямузею ==

[[Файл:Anne de Montmorency (1530).jpg|міні|ліворуч|120пкс|Худ. [[Жан Клуе]]. [[Анн I де Монморансі]], ініціатор побудови замку Екуан, 1530 р. Музей Конде. ]]

Пихатий нащадок Монморансі (онук [[Анн I де Монморансі]]), наважився підняти [[повстання]] проти всемогутнього [[кардинал]]а Рішельє, за що поплатився покаранням і конфіскацією замку Екуан. Король Луї ХІІІXIII передав замок Шарлотті Ангулемській. Згодом замок перейшов до роду Конде, в десятиліття володіння яких тут попрацював паркобудівник і [[садівник]] Жуль Ардуен-Мансар. В роки французької революції [[1789]]–[[1793]] рр. замок був конфіскований, а його західне крило зруйноване. Приміщення використовували як [[Лікарня|лікарню]], [[Тюрма|тюрму]] і [[клуб]] для патріотів. Низка [[інтер'єр]]ів і їх декор були поруйновані і розкрадені. Згодом їх частку знайдуть у місцевих мешканців та в [[ліс]]і. [[1805]] року з ініціативи Наполеона І було створено Виховну школу для дітей кавалерів ордену Почесного легіону. Школу і розмістили в замку, а поруйноване західне крило було відбудоване. Школа і виховний заклад проіснували до початку 1960-х років.

[[Ініціатива]] створення нового музейного закладу належить міністру Франції [[Андре Мальро]]. На початку 1960-х років він шукав принагідне приміщення для музеямузею французького ренесансу, витвори мистецтва тої доби зберігав [[музей Клюні]], але не виставляв за браком відповідних площ.

[[1962]] року Школа покинула замок, де розпочали [[Реставрація (мистецтво)|реставрацію]]. По закінченні відновлення і пристосування замку під музей, сюди вивезли експонати музеямузею Клюні доби французького [[відродження]] і [[маньєризм]]у. А з [[1977]] року запрацював Національний музей ренесансу, єдиний на теренах Франції.

Головний експонат музеямузею — сам замок доби ренесансу, де попрацювали відомі його представники, серед яких [[Філібер Делорм]], [[Жан Бюллан]], керамісти [[Бернар Паліссі]] та Массео Абакес (Masséot Abaquesne) , [[Ніколо дель Аббате]]. Але замок добудовували і парк добудовували пізніше, так, [[сад бароко]] французького зразка створений за проектом Жуля Ардуена-Мансара. Проведені роботи по його відновленню. Невеликі добудови належать і добі французького [[класицизм]]у, тут працював до початку революції [[архітектор]] Антуан-Франсуа Пейр.

* Вироби з француького [[Срібло|срібла]] відомі в усьому світі. Власну колекцію виробів француького [[Срібло|срібла]] в музей передав Соломон Ротшильд ще [[1922]] року. Колекція — [[експонат]] Національного музеямузею ренесансу.

* В музейній експозиції представлений також живопис, хоча його колекції не такі репрезентативні, як ренесансні колекції інших музеїв. Серед творів художників Північного Відродження — картини [[Пітер Кук ван Альст|Пітера Кука ван Альста]]. Італієць Давид Гірляндайо (1452–1525) представлений [[Мозаїка|мозаїкою]] «Мадонна на троні з немовлям і янголами», французький художник-маньєрист Туссен Дюбрей — картиною «Шлях на Голгофу», Леонар Лімузен (1505–1575) — «Портретом Антуанетти де Бурбон» .

* Музей має також керамічні вироби з міста Ізміка, з італійських керамічних центрів. Саме в Музей ренесанса передали і археологічні знахідки з паризької майстерні кераміста Бернара Паліссі, знайдені під час реконструкції двору палацу-музеямузею [[Лувр]].

== Дерев'яні рельєфи 16 ст. ==

Файл:Story of David tapestry David Sees Bathsheba Washing.png|Серія з царем Давидом і Вірсавією, Брюссель, до [[1528]] року. Зі збірки короля Генріха VIII.

Файл:Crescents badge of the king Henry II of France.png|Декоративний вітраж доби маньєризму (Півмісяці з герба короля Франції Генріха ІІII)