|
'''За хімічним складом''' переважаючих в рудах [[мінерал]]ів серед них розрізнюють руди силікатні, кременисті, оксидні, сульфідні, карбонатні і змішані. Виділяють природно багаті і бідні руди, останні вимагають збагачення; крім того, є руди, що не мають промислової цінності.
Розрізняють руди мономінеральні, що складаються з одного мінералу, та полімінеральні — [[Агрегат (петрографія)|агрегат]] цінних і супутніх мінералів. Якщо в рудах є інші компоненти, вилучення яких економічно доцільне, то вони називаються комплексними.
'''У виробничій діяльності використовуються терміни''' «руда сира» (видобута руда, яка підлягає збагаченню) та «товарна руда» (підготовлена до металургійної переробки), а також збагачувана (легко- або важкозбагачувана) руда, конвертерна руда, збагачена (або незбагачена) руда, уламкова руда, крупна (великогрудкова) руда, випалена руда, бінарна руда, чиста (незбіднена) руда, відсортована руда, окиснена руда та ін.
'''Руда бідна''' — руда, у якій вміст корисних компонентів нижчий від середньогалузевого на даний час; підлягає обов'язковому [[збагачення корисних копалин|збагаченню]].
'''Руда багата''' — руда, у якій вміст корисних компонентів вищий від середньогалузевого в наш час{{коли}} і може йти в плавку без попереднього збагачення.
'''Руда бобова''' — залізна, манґанова, алюмінієва ([[боксити]]) руда, що має бобову структуру. Походження — осадове і елювіальне. Осадова бобова руда утворює [[Пласт (геологія)|пласти]], [[прошарок|прошарки]] і лінзи. Елювіальна руда бобова накопичується у карманах. Частіше всього руда бобова представлена бурим залізняком і утворюється на дні озер та боліт (відповідно руда озерна і руда болотна).
'''Руда болотна''' — відклади бурого залізняка ([[лімоніт]]у) на дні боліт у вигляді конкрецій, твердих кірок.
'''Руда вкраплена''' — руда, що в основному складається з пустої породи, в яку вкраплені рудні матеріали у вигляді зерен, їх скупчень та прожилок. Часто вкраплена руда як ореол супроводжує крупні суцільні рудні тіла. Утворює також самостійні, іноді великі родовища. Протиставляється руді суцільній. Синонім — розсіяна руда.
'''Руда галмейна''' — вторинна цинкова руда, складена головним чином [[каламін]]ом та [[смітсоніт]]ом. Розповсюджена в зонах окиснення цинкових родовищ. Назва — від німецького «Galmei» або від латинського «calamina» — каламін.
'''Руда горохова''' — різновид руди бобової.
'''Руда дернова''' — пухкі, пористі, іноді зцементовані утворення [[лімоніт]]у з домішками. Синонім — руда лугова.
'''Руда жовнова''' — рудні жовна. Зустрічається у осадових залізних (лімонітових), фосфоритових та інших покладах.
'''Руда комплексна''' — складна руда декількох металів або ін. корисних компонентів, наприклад, мідно-нікелева, яка містить також [[кобальт]], [[платина|платину]], [[золото]], [[срібло]], [[селен]], [[телур]] і т. д.
'''Руда кондиційна''' — руда, що задовольняє встановленим кондиціям за вмістом корисних чи шкідливих компонентів, за крупністю зерен або за іншими показниками.
'''Руда озерна''' — залізна (лімонітова) руда, яка відкладається на дні озер. Аналог — болотна руда. Представлена бобовинами.
Руда окиснена — приповерхнева руда сульфідних родовищ. Виникла як результат [[окиснення]] первинних руд.
'''Руда оолітова''' — руда, що складається з дрібних округлих конкрецій — оолітів. Розповсюджений структурний тип залізних руд.
'''Руда некондиційна''' — руда, що не задовольняє встановленим кондиціям за вмістом корисних чи шкідливих компонентів, за крупністю зерен або іншим показникам.
'''Руда природнолегована''' — латеритна залізна руда з більшим ніж звичайно вмістом нікелю, кобальту, [[манґан]]у, [[хром]]у та інших металів, які придають [[чавун]]у та іншим продуктам, що виплавляються з такої руди, підвищену якість — [[легованість]].
'''Руда рядова''' — 1. Звичайна середня руда даного родовища. 2. Руда, яка надходить з гірничих виробок на збагачення. Синонім — руда сира.
'''Руда сажиста''' — тонкодисперсні пухкі маси чорного кольору, які складені вторинними [[оксид]]ами ([[тенорит]]) і сульфідами міді — [[ковелін]]ом і [[халькозин]]ом. Утворюються в зоні вторинного сульфідного збагачення. Багата мідна руда.
'''Руда суцільна''' — руда, яка повністю складається з рудного матеріалу. Протиставляється руді вкрапленій. Синонім — руда масивна.
'''Руди балансові''' — руди, що задовольняють кондиціям, установленим для підрахунку балансових запасів у надрах.
'''Руди забалансові''' — руди, використання яких у наш час{{коли}} економічно недоцільно внаслідок малих запасів у родовищі, малій потужності покладу, низького вмісту корисних компонентів; при наявності руди забалансової в контурі [[кар'єр]]у питання про її промислове використання зважується проектом.
=== Руди за основними складовими компонентами ===
Залізну червону (застаріла назва гематиту).
Залізну чорну (інша назва мінералу [[маккензит]]у — [[хлорит]]у шаруватої будови).
Зелену (застаріла назва [[піроморфіт]]у).
Мідну перисту (інша назва [[халькотрихіт]]у).
Мідну печінкову (суміш, головний складник — [[землистий куприт]]).
Мідну плюшеву (застаріла назва [[куприт]]у).
Павину (застаріла назва [[борніт]]у).
Перисту (загальна інша назва для тонкоголчастих або волокнистих сульфідів — [[джемсоніт]]у, [[антимоніт]]у, [[гетероморфіт]]у — рідкісної стибієвої сульфосолі свинцю, Pb<sub>7</sub>Sb<sub>8</sub>S<sub>19</sub>)
Перисту гнучку (застаріла загальна назва [[джемсоніт]]у й [[буланжерит]]у).
Письмову (застаріла назва [[сильваніт]]у).
Пітинову (інша назва [[Гуміт (мінерал)|гуміт]]у в значенні силікату магнію острівної будови Mg<sub>7</sub>[(OH,F)<sub>2</sub>SiO<sub>4</sub>]<sub>3</sub>), променисту (інша назва [[кліноклаз]]у).
Рогову (застаріла назва [[хлораргірит]]у).
Свинцеву буру (застаріла назва [[піроморфіт]]у).
Свинцеву важку (застаріла назва [[платнерит]]у — рідкісного [[діоксид]]у свинцю ланцюжкової будови PbO<sub>2</sub>).
Свинцеву ванадієву (застаріла назва [[ванадиніт]]у).
Свинцеву купоросну (застаріла назва [[англезит]]у).
Свинцеву потрійну (інша назва [[ледгіліт]]у — рідкісного сульфат-карбонату свинцю Pb<sub>4</sub>[(OH)<sub>2</sub>|(CO<sub>3</sub>)<sub>2</sub>|SO<sub>4</sub>]).
Свинцеву рогову (застаріла назва [[фосґеніт]]у).
Срібно-свинцеву бляклу (суміш тетраедриту з ґаленітом, що містить [[срібло]]).
Сталеву (суміш кіноварі з доломітом і землистими або органічними речовинами; [[арсенопірит]] з домішками срібла — до 9 %).
Стибієву (те саме, що мінерал [[кермезит]] — рідкісний оксисульфід стибію, Sb<sub>2</sub>S<sub>2</sub>O).
Стибієву білу або стибієву білу блискучу (застаріла назва [[валентиніт]]у).
| 