Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
}}
 
'''Жеже́рін Бори́с Петро́вич''' ({{н}} {{ДН|27|7|1912|14}}, [[Київ]]&nbsp;— {{†}} {{ДС|1|3|2006}})&nbsp;— український радянський архітектор, лауреат [[Державна премія України в галузі архітектури|Державної премії УРСР по архітектурі]] (1990)<ref>{{МУ-92|С=244}}</ref><ref>[http://who-is-who.ua/main/page/bild2008/173/341 Премії державного рівня, які присуджені за твори архітектури в Україні з 1941 &nbsp;р. по 2007 &nbsp;р. за розподілом по АРК, областях та м. Києву]</ref>, [[заслужений архітектор України]] (1975), почесний член Академії архітектури України (1994).
 
== Біографія ==
Борис Жежерін народився у Києві у сім'ї вчителів. Його дід з боку матері, Володимир Сонін, був автором розписів Троїцької надвратної церкви Києво-Печерської лаври та Георгіївської церкви у Києві (зруйнована).
Закінчив [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київський інженерно-будівельний інститут]], навчався у [[Заболотний Володимир Гнатович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотного]] та [[Каракіс Йосип Юлійович|Й.&nbsp;Ю.&nbsp;Каракіса]], що в архітектурному середовищі вважалося престижним. [[Сталінські репресії|Репресований]] у 1937 році, звільнений у 1942 році.
У 1937 році закінчив архітектурний факультет [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київського інженерно-будівельного інституту]] (керівник&nbsp;— [[Заболотний Володимир Гнатович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотний]]). У 1936–1397 роках під керівництвом архітектора [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергія Григор'єва]] брав участь у спорудженні будівлі штабу Київського особливого війського округу по Комуністичній вулиці, 11 (ніні&nbsp;— будівля [[Адміністрація Президента України|Адміністрації Президента України]], [[Банкова вулиця|вул. Банкова]], 11). У 1937 році був заарештований та засуджений на 5 років ув'язнення за антирадянську агітацію та пропаганду, звільнений 1942 року.
 
УчасникУ 1943 році добровольцем пішов на фронт, брав участь у боях [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] на [[Курська битва|Курській дузі]] та у визволенні України. Отримав важке поранення, інвалідвнаслідок чого був демобілізований, 1944 року повернувся до Києва. Інвалід ІІ групи.
 
У 1944–1986 роках працював у інституті «Діпромісто» архітектором-автором, головним архітектором проекту, керівником архітектурно-планувальної майстерні №&nbsp;4. Є автором проектів відбудови Житомира, Коростеня, шахтних міст Донбасу, типових проектів житлових та громадських будинків (1944–1946). Автор проекту середньої школи № 48 по [[Прорізна вулиця (Київ, Шевченківський район)|вулиці Свердлова]] (1951), по Головного павільйону ВДНГ УРСР (1951–1957), павільйонів «Будівництво» (1957–1958), «Товари народного споживання» (1970–1971), готелю «Золотий колос» по [[Проспект 40-річчя Жовтня (Київ)|проспекту 40-річчя Жовтня]] у Києві.
 
У 1956–1987 роках очолював проектування театральних споруд на Україні. Автор будівель театру опери та балету у Дніпропетровську, музично-драматичних театрів у Житомирі, Ужгороді, Сімферополі, Івано-Франковську, Полтаві, Рівному, Луцьку, Херсоні, Маріуполі, Хмельницькому та ін.
 
Є автором-керівником проекту реконструкції будівлі [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Київського академічного театру опери і балету]]. Під час реконструкції була здійснена перебудова внутрішньої структури театру, надбудова поверху та сценічної коробки, створенний підземний поверх, проведена переобладнання та реставрація театральних приміщень, побудований новий корпус театру по вулиці Лисенка, реконструйовано Театральну площу (1985–1987). Цю роботу у 1990 році було відзначено [[Державна премія України в галузі архітектури|Державною премією УРСР по архітектурі]].
 
Разом з сином архітектором Вадимом Жежеріним є автором проекту станції [[Золоті ворота (станція метро)|«Золоті ворота»]] Київського метрополітену (1989), проект у 1991 році був відзначений [[Державна премія України в галузі архітектури|Державною премією УРСР]]
Помер у Києві, похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
 
== Сім'я ==
* Дружина&nbsp;— Лідія Олександрівна Гусєва (1918&nbsp;р.н.)&nbsp;— архітектор, керівник архітектурно-планувальної майстерні №&nbsp;2 інституту «Діпромісто» (1944–1979), керівник проектів будівництва міста [[Кузнецовськ]]а, мікрорайону «Український» у [[Ташкентський землетрус|зруйнованому землетрусом Ташкенті]], житлових будинків №&nbsp;24, 24-а по вулиці Січневого повстання (нинішня адреса&nbsp;— [[Лаврська вулиця]], 4, 4-а), №&nbsp;129–131 по Червоноармійській вулиці, №&nbsp;34-а по [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці Кірова]] у Києві та ін.
* Син&nbsp;— [[Жежерін Вадим Борисович|Вадим Борисович Жежерін]], двічі лауреат [[Державна премія України в галузі архітектури|Державної премії України в галузі архітектури]] (1991, 1998), [[народний архітектор України]] (2004).
 
== Участь у конкурсах ==
* Конкурс на відбудову [[Хрещатик]]а (разом з архітекторами [[Добровольський Анатолій Володимирович|А.&nbsp;В.&nbsp;Добровольським]], [[Каракіс Йосип Юлійович|Й.&nbsp;Ю.&nbsp;Каракісом]], [[Штейнберг Яків Аронович|Я.&nbsp;А.&nbsp;Штейнбергом]], 1946 рік)
 
== Проекти ==
* [[Адміністрація Президента України]] на [[Банкова вулиця|вул. Банковій вулиці]] (як помічник архітектора [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергія Григор'єва]]) (1930-ті).
 
* [[Школа|Школа № &nbsp;48]] (на [[Прорізна вулиця (Київ, Шевченківський район)|вул. Прорізній]]) у Києві (1951).
* Реконструкція [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Оперного театру]] у Києві (1980-ті)<ref>[http://www.kievstory.ru/page-288.html Національний Академічний театр опери та балету Україна]</ref>.
* Головний павільйон ВДНГ ([[Національний Експоцентр Україна|Національного експоцентру Україна]]) у Києві<ref>[http://otherreferats.allbest.ru/construction/00055358_0.html Культурно-освітні установи Києва]</ref>.
== Зображення ==
<gallery>
Файл: Kiev 11.jpg | Будівля Адміністрації Президента України в Києві
Файл: Експоцентр.jpg | Головний павільйон Національного експоцентру України
Файл: Дніпропетровська опера.JPG | Оперний театр в Дніпропетровську
Файл: Zoloti Vorota metro station Kiev 2010 01.jpg | Станція метро «Золоті ворота»
</gallery>
 
{{Портал|Мистецтво}}
* {{МУ-97|С=239–240}}
* Київський літопис ХХI століття: Визначні імена та підприємства України / АПН України, АМН України; Редкол.: А.&nbsp;К.&nbsp;Шидловський та ін.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— К.: Видав. центр «МЕТР», 2003. — С. 289-290.<!--622 с. : iл. — Імен. покажч.: с. 609–614.--> — ISBN 966-96308-1-9
* ''[[Кальницький Михайло Борисович|Кальницкий Михаил]].'' [http://www.interesniy.kiev.ua/old/7137/7219/wewerini Жежерины. Семейный портрет на фоне архитектуры] // Сайт «Интересный Киев»
 
* ''[[Кальницький Михайло Борисович|Кальницкий МихаилМ. Б.]].'' [http://www.interesniy.kiev.ua/old/7137/7219/wewerini Жежерины. Семейный портрет на фоне архитектуры] // Сайт «Интересный Киев»
 
{{Architect-stub}}