Шкрумеляк Юрій Андрійович: відмінності між версіями

'''Ю́рій Андрі́йович Шкрумеля́к''' (псевдонім ''Олександр Залужний'') (*[[18 квітня]] [[1895]], с. [[Ланчин]], нині смт [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]  — †[[16 жовтня]] [[1965]], [[Коломия]])  — український журналіст, [[поет]], перекладач і дитячий письменник, січовий стрілець. Псевдоніми: Іван Сорокатий, Юра Ігорків, Ю. Підгірський, Смик, Гнотик, Олекса Залужний, Максим Цимбала.

== Біографія ==

Народився в селянській сім'ї. Навчався 1901—19071901–1907 у сільській школі, 1907—1914 1907–1914 — у Коломийській гімназії, 1922—1924 1922–1924 — у Львівському університеті і на філософському факультеті Празького університету.

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] воював у складі [[Українські Січові Стрільці|Українських Січових Стрільців]], був підхорунжим. Належав до найвідоміших поетів-усусів. Зокрема, після кривавих боїв на [[Маківка (гора)|Маківці]] [[Гайворонський Михайло|Михайло Гайворонський]] на слова Юрка Шкрумеляка написав пісню «Питається вітер смерті». «Стрілець і пісня,  — зауважував Шкрумеляк,  — то брат і сестра, то любчик і любка; в одинокій пісні знаходить стрілець розраду та хвилеве забуття».

1920—1930 1920–1930 — співробітник видавництва «Світ дитини».

1928—1939 1928–1939 — співробітник видавничого концерну [[Тиктор Іван|Івана Тиктора]], головний редактор і фейлетоніст (псевдонім '''Іван Сорокатий''') газети «[[Народна справа]]» та журналу для дітей «[[Дзвіночок]]».

Автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші «Юрза-Мурза» (1921), «Записки Івася Крілика», «Стрілець Невмираха», «Мова віків» та (під псевдонімом '''Юра Ігорків''') «Історії України для дітей» у чотирьох частинах).

Друкувався у виданнях «Червоної Калини», зокрема в календарях-альманахах  — вірші, оповідання та белетризовані спомини.

Автор поем «Кузня в Нагуєвичах» (1958), «Довбушева слава» (1961).

* [[Український Радянський Енциклопедичний Словник]].  — Т. 3.  — К., 1968.  — С. 802.

* Письменники Радянської України.  — К., 1970.  — С. 490—491490–491.

* [[Українська Радянська Енциклопедія]].  — 2-е видання.  — Т. 12.  — К., 1985.  — С. 418.

* [[Український Радянський Енциклопедичний Словник]].  — 2-е видання.  — Т. 3.  — К., 1987.  — С. 679.

* ''Бабій Олесь''. Із пахощами степу: Знахідки. Повідомлення. Публікації // Україна. – — 1991. – — №  9. – — С. 9.

* ''Качкан В.'' Повернення Юрія Шкрумеляка: За раритетами та архівами // Українська мова та література.  — 2002.  — №  40.  — С. 15—20.

* ''Голіней С.'' Героїчна постать краю // Народна воля.  — 2000.  — 18 квітня.

* ''Хороб М.'' Юра Шкрумеляк: один із чети крилатих // Обрії.  — 2001.  — №  1.  — С. 47—52.

== Див. також ==