Охматів: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Перенесено 3 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q4340400) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 37:
| відстань ст =12
}}
'''Охма́тів''' — [[село]] в [[Україна|Україні]] в [[Жашківський район|Жашківському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради
== Географія ==
Розташоване на берегах [[річка|річки]] [[Бурти (річка)|Бурти]], за 12 [[кілометр|км]] на південний схід від районного центру та [[залізнична станція|залізничної станції]] [[Жашків]].
== Історія ==
Назва цього історичного поселення походить від назви місцевої Охматової діброви, згадуваної ще у середині [[16 століття]], коли ця місцевість належала місцевим земянам Базановичам. Село відоме з першої половини [[17 століття]]. Спочатку входило до [[Брацлавський повіт|Брацлавського]], а з кінця [[18 століття]] до [[1923]] року до [[Уманський повіт|Уманського]] [[повіт]]ів.
[[30 січня]] [[1644]] року тут відбулася [[Охматівська битва 1644|перша битва під Охматовим]]. Тоді біля Охматова коронне військо зустріло татарське та в результаті переслідування останнього наголову розгромило.
19—22 січня (29 січня—1 лютого) [[1655]] року під Охматовом відбулася [[Охматівська битва 1655|битва]] українсько-московського війська проти
З 1917 - у складі УНР.
Під час [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] у розгромі фашистів брали участь 348 жителів села, з них 182 — загинули, 166 — нагороджено [[орден (нагорода)|орденами]] й [[медаль|медалями]]. В центрі села встановлено [[обеліск]] Слави охматівцям, які віддали життя в боротьбі з гітлерівськими загарбниками. У [[1983]] році в селі був встановлений танк [[ІС-3]] на згадку, що саме такі танки брали участь у відвоюванні села у [[1944]] році<ref>Газета «Прес-Центр». № 10 (346) від 7 березня 2012 року. стор. 3.</ref>. ▼
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947.
▲Під час [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] у
Станом на [[1972]] рік на території села була розміщена центральна садиба [[колгосп]]у «Родина», за яким було закріпленолено [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]] 2 563 [[га]], у тому числі 2 412 га [[рілля|орної землі]]. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні [[зернові культури|зернових культур]], [[цукровий буряк|цукрових буряків]] і м'ясо-молочного поголів'я [[худоба|худоби]]. В колгоспі були [[млин]], пилорама, столярнотеслярська майстерня. На той час у селі працювали восьмирічна [[школа]], будинок культури із залом на 350 місць, [[бібліотека]] з фондом 10 тисяч [[книга|книг]], медпункт, [[пологовий будинок]], дитячі ясла на 100 місць, а також поштове відділення, [[магазин]].
Рядок 53 ⟶ 62:
== Персоналії ==
3 1889 по 1918 рік в Охматові жив і працюював сільським [[лікар]]ем український фольклорист, хоровий диригент і компоаитор [[Демуцький Порфирій Данилович|П. Д. Демуцький]]. Тут він організував народний [[хор]]. Сюди приїздив у 1897 році відомий український [[композитор]] [[Лисенко Микола Віталійович|М. В. Лисенко]], який високо оцінив майстерність цього хору. В Охматові минули дитячі роки сина П. Д. Демуцького, українського
== Джерела ==
Рядок 78 ⟶ 88:
[[Категорія:Села Черкаської області]]
[[Категорія:Населені пункти, які постраждали від Голодомору]]
|