Чапленко Василь Кирилович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Чапленко Василь.JPG|thumb|300px|Меморіальна дошка. Дніпропетровськ.]]
'''Васи́ль Чапле́нко ''' ([[18 березня]] [[1900]] — [[4 лютого]] [[1990]], [[Матаван]], [[Нью-Джерсі]]) — український [[письменник]], драматург, літературо- і мовознавець, критик, [[редактор]], дійсний член [[УВАН]] та [[НТШ]].
Псевдоніми та криптоніми – В. Гірчак, В. Світайло, В. Ватрослав, В. Кириленко, В. Кубанець, В. Недолюбень, Гедзь, Вс, Вч, ВЧ-о та ін. Справжнє ім’я та прізвище – Василь Кирилович Чапля.
== З біографії ==
Народився у селі [[Миколаївка (Новомосковський район)|Миколаївка]] (сучасний Новомосковський район на Дніпропетровщині).
Закінчив школу, потім Павлоградську вчительську семінарію (1920), учителював у с. Юр’ївка Павлоградського повіту. Продовжив навчання на літературно-мовному відділенні Катеринославського вищого інституту народної освіти, вступив до аспірантури при науково-дослідній кафедрі українознавства (1925). Був членом літературної організації „Плуг”, редколегії журналу „Зоря”.
Репресований у 1929 році у справі „СВУ”, відбув сім місяців ув’язнення, потім влаштувався на
робітфак Дніпропетровського металургійного інституту. У 1932 р. шукав роботи в різних містах: Сталіно, Луганську, Ашхабаді, Ставрополі, П’ятигорську.
У роки війни повернувся у Дніпропетровськ, працював викладачем української мови у транспортному інституті. У 1943 р. виїхав до Німеччини, потім – до США (1949). Спочатку заробляв фізичною працею (на фабриці, у шпиталі), у 1952-1953 рр. був головним редактором недільного додатку до газети „Свобода”, видавав часопис „Всесвіт”. Заснував в УВАН „Постійну комісію для збереження літературної та мистецької спадщини В. Винниченка”.
Жив у Брукліні. Помер 4 лютого 1990 р. у м. Матаван (штат Нью-Джерсі).
Похований на українському православному цвинтарі в [[Баунд-Брук]]у, штат [[Нью-Джерсі]].
== Творчість ==
Автор збірок оповідань „Малоучок” (1927), „Любов” (1946), „Муза” (1946), „Увесьденечки”
| |||