Друїди: відмінності між версіями

Римський натурфілософ [[Пліній Старший]] називає друїдів [[маг]]ами, що обожнювали [[омела|омелу]] і [[дуб]], на якому вона зростала. Пліній стверджує, що друїди завжди використовували в своїх ритуалах дубову гілку, а в шостий місячний день зривали омелу для божественної церемонії. Для цього жрець одягав [[білий колір|білий]] [[одяг]], вилізав на дуб, зрізав омелу [[золото|золотим]] [[серп]]ом, після чого жертвував богам двох білих [[бик]]івбиків. Згідно з Плінієм, з шостого місячного дня друїди вели відлік 30-річного циклу, що поділявся на [[Місяць (календарний)|місяці]] і [[рік|роки]]<ref>Підтвердження цьому було отримане при дослідженні знайденого в [[1897]] році календаря Колоньї. Він був намальований на бронзовій табличці і являв собою сонячно-місячний календар, кожен місяць якого починався з однієї і тієї ж місячної фази. </ref>.

Переправившись на острів, римська [[піхота]] і [[кіннота]] опинилися віч-на-віч з ворожим військом, що стояло на березі, вигляд якого уразив римлян. Серед воїнів, що стояли в повному озброєнні, бігали схожі на [[Фурії|Фурій]] [[жінка|жінки]], в траурному одіянні, з розпущеним [[волосся]]м, з запаленими [[факел]]амифакелами в руках. Друїди, що знаходилися поруч, із здійнятими до неба руками промовляли [[молитва|молитви]] своїм богам, проголошували магічні заклинання і кидали [[прокльони]]. Спочатку римські воїни стояли, немов окам'янівши, під дією таємничих чар, підставляючи, за словами Тацита, «нерухомі тіла під удари, що сиплються на них». Потім вони послухали напучення полководця «не страшитися цього несамовитого, наполовину жіночого війська», спрямувалися вперед і розбили ворога. Після цього римляни вирубали священні гаї острова Мони і розмістили там свій [[гарнізон]].

Після кривавої бійні на острові Мон римляни проголосили друїдів поза законом. Це був кінець культу друїдів, хоча вони частково ще залишались у [[Шотландія|Шотландії]] та [[Ірландія|Ірландії]]. Згадки про пізніх друїдів зустрічають ув [[ірландська література|ірландській літературі]], де вони виступають в ролі царських радників. Найвідомішим з них є [[Катбад]]— впливовий друїд при дворі короля [[Ульстер Конхобар|Ульстера Конхобара]]. Другим прикладом є могутній сліпий друїд Мог Рут із Мунстера, який начебто міг збільшуватись до величезних розмірів, викликати бурю і перетворювати людину в [[камінь]]. Дочка Мога Рута— Тлахтга також була відомою друїдкою, на її честь названо пагорб в [[Графство Міт|графстві Міт]]. Інформацію про друїдів та їх діяльність знаходимо в чилельних давньоірландських селах (сагах) які довгий печас передавались усно з покоління в покоління і були записані першими ірландськими монахами в VI - X століттях.