Юбер Робер: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м стильові правлення, оформлення за допомогою AWB
Рядок 34:
Родина Робер була тісно пов'язана з службою у [[маркіз]]а де Штейнвіля. Маркізу служив батько художника, Ніколя Робер. Пізніше Г'юбер Робер служитиме сину маркіза, герцогу де Шуазелю.
 
Г'юбер закінчив Наварський колеж, добре знав історію, [[латина|латину]], італійську і іспанську мови. В роки навчання в колежі виявив могутній потяг до мистецтва, до малювання. Ще в Парижі відвідував майстерню [[скульптор]]а М. Слодца (1705—17641705–1764), добре обізнаного на мистецтві Італії і Франції. Бажання потрапити в Італію захопило і Г'юбера.
 
=== Італійський період ===
Рядок 43:
В Римі мешкала велика колонія художників Франції, що дало змогу Г'юберу завести знайомство з багатьма з них, також і з Фрагонаром. Разом з ним і його патроном, абатом Сен Нон, вони зробили подорож до [[Неаполь|Неаполя]]. Робер перебував в Італії 11 років.
 
Серед головних вчителів Робера в Римі — італійський художник Панінні (1691—17651691–1765). Творчість Робера занала впливів і [[Піранезі]] . Робер пройшов курс зайнять у Французькій академії в Римі і отримв звання офіційного персіонера. Головною темою творів художника стали пейзажі і краєвиди з пошкодженими архітектурними спорудами, реальними і (часто) фантазійними.
 
=== Успіх в Парижі ===
[[Файл:'The Fountain', oil on canvas painting by Hubert Robert, c. 1775-78, Kimbell Art Museum.jpg|міні|праворуч|200пкс|Фонтан в парку, 1778, Кембел Арт Мьюзеум. Техас]]
Влітку 1765 р. Робер повернувся в Париж. Його твори в моді. 1766 року художника прийняли в Королівську академію як «живописця архітектури». Це було офіційне визнання. Через 18 років його оберуть «радником Королівської академії», що буде вищим званням, яке міг дістати художник пейзажист в Парижі.
 
Рядок 52:
 
=== Арешт в роки революції ===
[[Файл:Hubert - La Bastille.jpg|міні|праворуч|200пкс|Бастілія в часи її руйнації у Французьку революцію, Париж, Музей Карнавале. ]]
 
Художник зазнав арешту під час революції. На щастя, його не встигли стратити, як інших, бо художник дожив у в'язниці до чергового перевороту і смерті диктатора Робесп'єра. 60-річного художника звільнили з в'язниці, а у 1795 він навіть отримав призначення на посаду головного зберігача Національного музеямузею, створеного в палаці [[Лувр]]. Старий художник працював в музеї сім років, поки його не відправили на пенсію.
 
=== Родина ===
Рядок 74:
=== Галерея ===
<center><gallery>
Файл:Hubert Robert - The Old Bridge.JPG|Старий кам'яний міст, 1775, Нац. галерея, Вашінгтон
Файл:Hubert Robert - Roman Ruins.JPG|Руїни з селянами
Файл:Hubert Robert - Vue du Port de Ripetta, a Rome.JPG|Руїни в Ріпетта, Рим.1767р 1767 р.
</gallery></center>
 
== Посилання ==
{{commonscat-inline|Hubert Robert|Юбер Робер}}
* [http://www.artcyclopedia.com/artists/robert_hubert.html Картини Г. Робера в музеях світу]
 
== Джерела ==
* Каменская Т. Д. «Гюбер Робер», Л. изд. Гос Єрмитажа, 1939 (рос)
* Немилова И. «Картины Гюбера Робера на литературные сюжеты в собрании Эрмитажа», М," "Искусство", 1956, (рос)
* Картинна галерея Житомирського краєзнавчого музею, Київ, «Мистецтво», 1971 «укр»
* Алупкинський палац-музей, Київ, «Мистецтво», 1972, «укр»
* Дьяков Л. А. «Гюбер Робер», М," "Изобразит. искусство", 1971 (рос)
* Гюбер Робер и архитектурный пейзаж второй половины XVIII века.&nbsp;— Л, «Искусство», 1984 (рос).
* Гос. Эрмитаж, каталог №&nbsp;1, Л. "Аврора", 1976, (рос)
 
{{DEFAULTSORT:Робер Г'юбер}}