Відмінності між версіями «Пейджер»

34 байти додано ,  6 років тому
м
нема опису редагування
м
м
[[Файл:P2000 Pager.JPG|thumb|Пейджер]]
 
'''Пейджер''' (від {{lang-en|page}} - — сторінка)  — приймач персонального виклику. Пейджер влаштований так, що дозволяє отримувати повідомлення, що посилаються по [[Пейджингова мережа|пейджинговій мережі]]. Для того, щоб відправити повідомлення на пейджер, треба набрати телефон оператора, повідомити номер або назву абонента і продиктувати [[повідомлення]].
Кожному пейджеру в системі присвоюється індивідуальний код, службовцем своєрідною адресою, за якою передана інформація потрапляє до потрібного абонента. Повідомлення для передачі надходить по [[телефон]]у або [[Електронна пошта|електронною поштою]] до оператора системи, який направляє його по радіоканалу в пейджингову мережу із зазначенням індивідуального коду одержувача. Прийом повідомлення можливий тільки пейджером - — власником даного коду. Обсяг переданої інформації може досягати декількох сотень знаків, тривалість передачі - — кілька секунд. Пейджер має пам'ять, що дозволяє записувати прийняті повідомлення і потім переглядати їх у будь-який зручний для користувача час. Він істотно дешевше [[Мобільний телефон|мобільного телефону]] і дуже зручний у випадках, коли двосторонній зв'язок необов'язковий, наприклад для виклику аварійних бригад при аваріях на лініях електропередач, на газо- і нафтопроводах, для зв'язку з відпочиваючими на дачі за відсутності телефону, для сповіщення жителів прибережних селищ про насування [[шторм]]у.
 
Перший у [[світ]]і пейджер випустила компанія [[Motorola]] в [[1956]] році. Перші пейджери взяли на озброєння працівники лікарень та [[менеджер]]и. Потім пейджерами обзавелися всі, хто хотів бути завжди доступним.
 
У [[РФ]] пейджери були досить популярні в [[1990-ті|1990-х]] роках. У 1993-97 роки вони були модним аксесуаром і ознакою успішності, а в 1997-99 роки поширилися практично повсюдно і стали буденними.
 
На початку [[2000-ні|2000-х]] у зв'язку з поширенням [[Мобільний телефон | мобільних телефонів]] і зниженням вартості послуг [[Мобільний зв'язок | мобільного зв'язку]] і [[SMS]], пейджери практично зникли з ужитку.
* Безпека: відсутність [[радіопередавач | передавача]] в пейджері (є тільки приймач) утрудняє можливість визначення місцезнаходження пристрою;
* Автономність: батарейки [[Батарейка AAA|ААА]], а рідше [[Батарейка AA|АА]] вистачає приблизно на [[місяць]] роботи пейджера (при середній інтенсивності використання).
* Економія частотного ресурсу: у [[Транкова мережа|транкових]] і [[Стільникова мережа|стільникових]] мережах одна частота (з шириною каналу 25 [[кГц]]) має ресурс для обслуговування 25-50 [[абонент]]ів, в пейджинг - — 10-15 тисяч абонентів (у форматі [[POCSAG]]) і 40-80 тисяч ([[FLEX]]).
 
Існує так званий «[[двосторонній пейджинг]]», при якому реалізована можливість відправки коротких повідомлень безпосередньо з абонентського обладнання.
 
{{Tool-stub}}
 
[[Категорія:Пейджинг]]
[[Категорія:Побутова техніка]]