Відмінності між версіями «Колтун Леонід Якович»

нема опису редагування
Леонід Якович Колтун — перший футболіст «[[Дніпро (Дніпропетровськ)|Дніпра]]», якого викликали до [[Збірна СРСР з футболу|збірної СРСР]]. У 1974-му [[Бєсков Костянтин Іванович|Костянтин Бєсков]] викликав його на виїзний поєдинок [[Чемпіонат Європи з футболу 1976 (кваліфікаційний раунд)|відбірного турніру чемпіонату Європи]] проти [[Збірна Ірландії з футболу|ірландців]]. Він сидів у запасі, на воротах стояв [[Пільгуй Володимир Михайлович|Володимир Пільгуй]] із [[Динамо (футбольний клуб, Москва)|московського «Динамо»]].
 
У 1980 році розпочав тренерську діяльність на посаді тренера "«[[Дніпро (Дніпропетровськ)|Дніпра]]"». 1990 року навколо команди розгорівся скандал. Тодішній тренер ”Дніпра”«Дніпра» [[Кучеревський Євген Мефодійович|Євген Кучеревський]] напередодні матчу 1/4 фіналу [[Кубок європейських чемпіонів 1989—1990|Кубка чемпіонів 1989-19901989–1990]] проти «[[Бенфіка (футбольний клуб)|Бенфіки]]» продав провідних гравців  — [[Лютий Володимир Іванович|Лютого]], [[Шахов Євген Сергійович|Шахова]], [[Чередник Олексій Валентинович|Чередника]]. Колтун дорікнув йому за це.
 
В 1991-му Леонід Якович пішов з ”Дніпра”«Дніпра» до волгоградського «[[Ротор (Волгоград)|Ротора]]». Він узяв із собою до [[Волгоград]]а [[Ледяхов Ігор Анатолійович|Ледяхова]], [[Геращенко Володимир Васильович|Геращенка]], [[Яровенко Євген Вікторович|Яровенка]], [[Гудименко Юрій Аркадійович|Гудименка]]. Команда виграла [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонат СРСР]] у першій лізі, але преміальних, 5 тисяч доларів на кожного, так і не отримала.
 
Колтуна запросили до [[Полтава|Полтави]], але пробув він там 9 днів, бо дуже мало грошей платили. А в [[Тернопіль|Тернополі]] та [[Миколаїв|Миколаєві]] спонсори відмовлялися від команд. Також недовго працював у Житомирі[[Житомир]]і. Не вжився з президентом «[[Полісся (Житомир)|Полісся]]» [[Авдиш Зая Зедович |Заєю Авдишем]]<ref>[http://www.ffu.org.ua/ukr/ffu/about/9307/ Стаття про Заю Авдиша за 19.01.2012 на сайті ФФУ]</ref>.
 
1995 року -&nbsp;— тренер команди "«[[Металург (Запоріжжя)"]]».
 
1996 року Колтуна до ”Зеніту”«[[Зеніт (Санкт-Петербург)|Зеніту]]» запросив тодішній тренер команди [[Бишовець Анатолій Федорович|Анатолій Бишовець]]. Коли Анатолій Федорович працював зі збірною СРСР (1990-19911990–1991), Леонід Якович готував для нього воротарів до [[Чемпіонат Європи з футболу 1992 (кваліфікаційний раунд)|матчу відбору Євро-1992]] проти [[Збірна Італії з футболу|Італії]]. Зіграли тоді 0:0. Був у Бишовця селекціонером по Україні. Привіз Поповича з Кривого Рогу, запоріжця Вернидуба. Максимюка знайшов у Івано-Франківську. ”Зеніту” футболісти діставалися за смішними цінами. Вернидуб обійшовся у 30 тисяч доларів, Попович — у 70 тисяч.
 
Колтун у Бишовця в «Зеніті» був селекціонером по Україні. Привіз [[Попович Генадій Іванович|Поповича]] з [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]], [[Запоріжжя|запоріжця]] [[Вернидуб Юрій Миколайович|Вернидуба]]. [[Максимюк Роман Васильович|Максимюка]] знайшов у [[Івано-Франківськ]]у. «Зеніту» футболісти діставалися, за футбольними мірками, за дуже низькими цінами. Вернидуб обійшовся у 30 тисяч доларів, Попович&nbsp;— у 70 тисяч.
Пішов із ”Зеніту” до запорізького ”Торпедо” у 1998 році, бо Бишовець очолив збірну Росії. Втратив у грошах: у Пітері мав 3 тисячі доларів, а в Запоріжжі — тисячу. І ту не платили. Команда мешкала взимку на базі й харчувалася гречаною кашею. Але жодної гри не продали. Довго так тривати не могло.
 
ПішовКоли ізБишовець ”Зеніту”очолив дозбірну запорізького ”Торпедо”Росії у 1998 році, боКолтун Бишовецьпішов очоливіз збірну«Зеніту» Росіїдо запорізького «[[Торпедо (Запоріжжя)|Торпедо]]». Втратив у грошах: у [[Санкт-Петербург|Пітері]] мав 3 тисячі доларів, а в [[Запоріжжя|Запоріжжі ]]&nbsp;— тисячу. І ту не платили. Команда мешкала взимку на базі й харчувалася гречаною кашею. Але жодної гри не продали. Довго так тривати не могло.
У 1999-му повернувся до ”Дніпра”. Тоді команда боролася за виживання. Хотів зустрітися з її власником Ігорем Коломойським, попросити грошей на посилення. Але його не прийняли. Контракту Леонід Якович не мав, працював за джентльменською угодою. Поїхав до Києва, де вже купив квартиру.
 
У 1999-му Леонід Якович повернувся до ”Дніпра”«[[Дніпро (Дніпропетровськ)|Дніпра]]». Тоді команда боролася за виживання. ХотівКолтун хотів зустрітися з її власником Ігорем Коломойським, попросити грошей на посилення. Але його не прийняли. Контракту Леонід Якович не мав, працював за джентльменською угодою. ПоїхавСпересердя поїхав до Києва, де вже купив квартиру.
 
У 2000 році в одному з ресторанів Києва випадково зустрівся з професором, який в інфізі (інститут фізичної культури) викладав. У нього в аспірантурі працював китаєць, який мав відношення до клубу «[[Санті (Нанкін)]]» з міста [[Нанкін]]. Потрібен був тренер. Колтуна по телефону переключили на китайця, який запропонував Леоніду Яковичу летіти на Схід. Він погодився. Візу йому зробили за годину. Наступного дня Колтун вже був у літаку.
 
2006&nbsp;— став консультантом волгоградського «Ротора»
 
== Досягнення ==
1593

редагування