ПроходивПоходив з династії Данкельдів. Син Генріха, графа Хантінгтона та Нортумбрії, та Ганни Варрен. Після смерті у 1152 році батька, стає графом й спадкоємцем шотландського трону. Його дід [[Давид I (король Шотландії)|Давид I]] призначає в якості регента майбутнього короля Дункана, мормера файфа. Вже у 1153 році, після смерті діда, Малкольм стає королем.
З початку коронування Малкольм IV та його регент зіткнулися з повстанняповстанням родичів та протидією володарів королівства Аргайл. Втім до 1157 році цих ворогів було подолано. Водночас передав графство Нортумбрію своєму брату [[Вільгельм I (король Шотландії)|Вільгельму]], а саме залишив графства Камбрію, за яку приніс присягу [[Генріх II Плантагенет|Генріху II]], королю Англії. Незабаром останній змусив обміняти у Малкольма IV титул графа Камбрійського та графа Хантінгтонського. У 1159 король Шотландії супроводжував короля Англії під час походу проти графства Тулузького, де Малкольма було висвячено на лицаря.
ПовернувшисяПовернувшись у 1160 році до Шотландії король зіткнувся з повстанням на чолі з ферхаромФерхаром, мормером Стратерна. Втім завдяки дункануДункану II, мормеру Файфа, вдалося укласти мир між мормерами та королем. Після цього Малкольм IV рушив проти Фергуса, володаря Галловея, який не визнавав королівської влади. бунтівникаБунтівника було розбито та захоплено у полон. фергусФергус вимушенвимушений був стати ченцем.
У 1163 році король тяжко захворів, цим вирішив скористатися Сомерлед, король Аргайлу, який виступив проти Малкольма IV. Вороги взяли в облогу Глазго, проте королівський військовик Волтер ФіцАлан у 1164 році завдав ворогам ніщивноїнищівної поразки — загинули Сомерлед та його син.
Король все менше часу приділяв державним справам у зв'язку із хворобою, від якої він помер 9 грудня 1165 року. Владу успадкував його брат [[Вільгельм I (король Шотландії)|Вільгельм]].
