Полковий устрій Гетьманщини: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 325:
== Ліквідація козацьких полків ==
У процесі анексії Гетьманщини указом від [[16 вересня]] [[1781]] року її полково-сотенний устрій було знищено, існування [[Друга Малоросійська колегія|2-ї Малоросійської колегії]] добігало кінця. На території козацького управління створили три намісництва, а козацтво було реорганізовано в іррегулярні легко-кінні полки. З [[Полтавський полк|Полтавського]], [[Бахмутський козацький полк|Бахмутського]] полків та [[Військо Запорозьке Низове|запорожців]], з повненням [[Нова Сербія|сербинами]], рекрутували [[пікінерські полки|пікінерію]].
 
Три полки легкої кінноти було утворено директивою від 1 травня 1779 з гетьманських «найманих поліцаїв» XVIII ст. [[Компанійські полки|компанійців]] :
 
* Три полки легкої кінноти було утворено директивою від 1 травня 1779 з гетьманських «найманих поліцаїв» XVIII ст. [[Компанійські полки|компанійців]] :
 
* ''Київський'' (1783 — після 1917)
* ''Сіверський'' (1783–1833)
* ''Чернігівський'' (1783–1833)
 
Решта козацтва [[Гетьманщина|Гетьманщини]] (від 28.06.1783) сформували сім легко-кінних полків :
Рядок 343 ⟶ 335:
* ''Стародубівський'' (1783 — після 1917)
* ''Тверський'' (1783–1796)
 
ТриДо того ж три полки легкої кінноти було утворено ще раніше директивою від 1 травня 1779 з гетьманських «найманих поліцаїв» XVIII ст. [[Компанійські полки|компанійців]] :
 
* ''Київський'' (17831779 — після 1917)
* ''Сіверський'' (1783–18331779–1833)
* ''Чернігівський'' (1783–18331779–1833)
 
== Див. також ==