Державна дума Російської імперії: відмінності між версіями

== «Українське питання» в Державній думі ==

У Думі першого скликання 45 делегатів сформували власну фракцію, що отримала назву [[Українська думська громада]]. Головою її був адвокат і громадський діяч з Чернігова [[Шраг Ілля Людвигович|Ілля Шраг]]; серед членів були: [[Шемет Володимир Михайлович|Володимир Шемет]] та [[Чижевський Павло Іванович|Павло Чижевський]] — від Полтавщини, [[Біляшівський Микола Федорович|Микола Біляшевський]] та барон [[Штейнгель Федір Рудольфович|Федір Штейнгель]] — від Києва, [[В'язлов Андрій Григорович|Андрій В'язлов]] — від Волині. Українська парламентська громада мала свій друкований орган — «[[Украинский Вестник]]», редактором якого був [[Славинський Максим Антонович|Максим Славинський]], а секретарем — [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитро Дорошенко]]. У виданні журналу взяли участь найкращі наукові сили України: М. Туган-Барановський, О. Лотоцький, М. Грушевський, І. Франко, О. Русов та інші.

 

У Другій Думі теж була існувала українська парламентська група — [[Українська трудова громада]], що налічувала 47 членів і видавала часопис — «[[Рідна справа — Думські вісті]]». У ній друкували промови членів, заяви Громади. Українська група домагалася автономії України, місцевого самоуправління, викладання української мови у школах, поширення української мови в судах, церкві. Для того, щоб мати підготовлених педагогів, Громада вимагала створення кафедр української мови, літератури та історії в університетах Києва, Харкова та Одеси, запровадження навчання української мови в учительських семінаріях.