Субстрат (мовознавство): відмінності між версіями

'''Субстрат''' (від [[Латинська мова|лат.]] ''sub'' &nbsp;— «під» і ''{{lang|la|stratum}}'' &nbsp;— «шар», тобто «нижній шар») у [[Мовознавство|мовознавстві]]&nbsp;— в [[Лінгвістика|лінгвістиці]] так називають [[Мова|мову]], яка впливає на іншу мову, що витискує її з ужитку. Це один з трьох видів [[Мовний контакт|мовних контактів]]; іншими словами під ''мовним субстратом'' слід розуміти «сукупність фактів і явищ усіх рівнів мови в поширеній на якійсь території мові, що походженням пов'язані зі зниклою мовою, яка раніше існувала на цій території»<ref>''Семчинський С.В'' Субстрат у <tt>мовознавстві</tt> // {{УРЕ}}, Том 11. кн.1., К., 1984, стор. 39</ref>.

Скажімо, мова «А» посідає якусь територію. На тій же території з’являєтьсяз'являється мова «Б», принесена, наприклад, зовнішньою [[Міграція|міграцією]] населення. Мови контактують і починають взаємодіяти. Мова «Б» поступово витісняє з ужитку мову «А»: носії мови «А» перестають її вживати і переймають мову «Б», як правило через те, що вважають мову «Б» більш доцільною і корисною для їх власних інтересів (економічних, політичних, культурних, соціальних тощо). Проте при цьому мова «А» впливає на мову «Б», тому що носії мови «А» свідомо чи підсвідомо зберігають якісь риси своєї мови (вимову, деякі явища з [[Морфологія (лінгвістика)|морфології]] і [[Синтаксис|синтаксису]]), спілкуючись чужою. Менше за все такий вплив відчувається у словнику &nbsp;— запозичуючи чужу мову, перш за все вивчають її слова. Однак залишки лексики зниклої мови можуть зберегтися серед назв явищ чи речей, які не були знайомі прибулим носіям іншої мови і для яких вони не мали своїх слів, а також серед [[Топоніміка|географічних назв]], назв деяких тварин і рослин, що не були відомі прибульцям.

Такий тип впливу мови «А» на мову «Б» зветься '''субстратним''', а мова «А» &nbsp;— '''субстратом''' для мови «Б».

Якщо контакт між мовами відбувався дуже давно, і тип впливу однієї мови на другу важко визначити чітко, термін «субстрат» використовується по умовчанню, як родовий, маючий ширше значення, хоча насправді взаємодія може виявитись і адстратом, і навіть суперстратом.

Нижче наведено приклади мовних субстратів у деяких поширених мовах світу:

* У [[Французька мова|французькій мові]], що належить до романських мов, значним мовним субстратом є ''галльська''. [[Галлія|Галли]], народ [[кельти|кельтського]] походження, населяв сучасну територію розповсюдження французької мови до приходу туди [[Давній Рим|римлян]]. Володіння [[Латинська мова|латиною]] надавало численні можливості та переваги у політиці, торгівлі та культурі, тому кельтське населення [[Галлія|Галлії]] згодом забуло свою мову й перейшло на латину, котра почала еволюціонувати у цьому регіоні, перетворюючись на сучасну французьку. Галльська мова зникла, але у французькій можливо виділити залишені нею рештки (загалом біля дев’яностадев'яноста слів).

* Для [[Українська мова|української мови]] основним субстратом є давньо-слов'янський.

* Для сучасної російської мови основним субстратом є фіно-угорський мовний субстрат автохтонних мешканців Верхнього Поволжя(літописні племена меря, мещера та мурома). Той субстрат досить чітко проявляється в сучасній російській мові '''подвійними словами'''('''жили-были''', '''пути-дорожки''', '''гуси-лебеди''' і т.д); '''побудовою речення'''(російське „у«у меня есть“есть» замість індоєвропейської конструкції „я«я маю“маю»); присудок у реченні, як правило, ставиться в самому кінці; нерозрізнення «а» і «о» в ненаголошеному положенні; нерозрізнення «ц» і «ч»; протиставлення твердих і м'яких приголосних у російській мові; перехід «е» в «о», особливо в ненаголошеному положенні(«несу» &nbsp;— «нёс», а в говірках ще й «н'осу» &nbsp;— «н'ос»); '''лексика''' -&nbsp;— «омут»(комі-карел. omutta), «пруд»(карел., фін. pruttu, pruudu), «роща»(карел. roshsu і комі rossha, roshta), «верста»(комі vers і карел. virsta), «плешь»( карел. plesatti) та ще близько 1 000 подібних слів.

* Зараз вважається доведеним, що ще на ранньому етапі формування [[Германські мови|германських мов]] вони зазнали потужного впливу якоїсь мови, що не належала до [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської сім’їсім'ї]] (близько чверті всієї давньогерманської лексики), однак щодо деталей цього процесу серед дослідників ще нема згоди (див. [[Гіпотеза германського субстрату]]).