Відкрити головне меню

Зміни

2950 байтів додано ,  6 років тому
нема опису редагування
}}
'''Све́са''' (Свіса) — [[селище міського типу]], [[Ямпільський район (Сумська область)|Ямпільського району]] [[Сумська область|Сумської області]] [[Україна|України]], розташоване над річкою [[Свіса (річка)|Свісою]] (притоки [[Івотка (річка)|Івотки]], басейну [[Дніпро|Дніпра]]). Населення у [[1970]] і [[2001]] роках становила 7 800 мешканців. В Свесі знаходиться насосний завод, який випускає складну хімічну апаратуру, і єдине в Україні підприємство дубильних екстрактів (в 90-х роках 20-го століття знищене фізично). Свеса відома з 1670-их років.
 
==Назва==
Цікаве звукосполучення в назві селища має кілька версій. Одна з них походить від слова „весь”, що означає невелике поселення, жителі якого називалися відповідно „весянами”. За іншою версією назва «Звиса, Свиса» пов’язана з місцем розташування поселення. Воно розташоване на крутому правому березі річки, яка того часу впритул протікала під вапняним стімким берегом, тому поселення ніби "звисало" над річкою та болотистою місцевістю, що й започаткувало назву поселення «Свиса» з наступною редакцією в назву «Свеса».
 
== Історія ==
[[Файл:Міська забудова, Свеса.jpg|left|220px|thumb|''Міська забудова'']]
З середини [[17 століття|XVII століття]] бере свій початок селище Свеса, яке виникло, як сторожова вежа на випадок наступу [[Польща|Польщі]] на Московські землі. Найвірогіднішою датою заснування Свеси є [[1650]] рік. Перша згадка про поселення датується другою половиною XVII століття, коли гетьман [[Самойлович Іван Самійлович|Самойлович]] подарував його своєму зятеві [[Святополк-Четвертинські|Юрію Четвертинському]].
 
Після ліквідації полкового устрою на Лівобережній Україні в 1782 році хутір Свеса в складі Глухівського повіту ввійшов до Новгород-Сіверського намісництва, в 1796 році — до Малоросійської, а в 1802 році — Чернігівської гу­бернії.
 
Наприкінці XVIII ст. Скоропадський, а потім Неплюєв, до якого пере­йшов хутір, остаточно закріпачили селян.
 
Після проведення реформи селяни, хоч і стали особисто вільними, еко­номічне становище їх не поліпшилося.
 
З 1765 року Свеса перебуває в володінні поміщиків Неплюєвих. Крім винокурні, М.М. Неплюєву належали цукровий завод та завод з виробництва вина, побудований у 1853 р.. У 1858 р. відкрито ливарно-механічний завод.
 
Наявність вільних робочих рук після скасування кріпацтва і введення в дію залізниці Конотоп—Брянськ сприяли розширенню діючих підприємств і перетворенню Свеси на досить велике робітниче селище. Наприкінці XIX ст. колишній хутір уже називали слободою. В 1897 році тут проживало 865 чо­ловік. Крім того, сюди на заробітки прибували селяни з навколишніх сіл і на­віть із сусідніх губерній.
 
Завдяки вигідному розташуванню, природним багатством лісового краю цей хутір перетворився на військово-стратегічну, тилову сировинну базу, практично недоступну для [[Польща|Польщі]]. Тут вироблялось деревне вугілля для мідного литва, дьоготь для побутових потреб, поташ — для миловаріння та інші.
 
[[1938]] року населеному пункту присвоєно статус [[селище міського типу]]. У 2000 році до населеного пункту надійшло голубе па­ливо.
 
== Джерела ==
Анонімний користувач