Касименко Олександр Карпович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, replaced: {{Картка:Науковець → {{Науковець за допомогою AWB (8853)
Ser GoDo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 9:
| місце смерті = {{Квм}}
| резиденція =
| громадянство = {{URSURSR}}
| національність = українець
| галузь = [[історія]]
| заклад = [[Інститут історії України НАН України|Інститут історії АН УРСР]]
| заклад =
| Alma Mater = [[Полтавський інститут народної освіти]]
| Alma Mater =
| відомий через = - директор [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії АН УРСР]]<br/> - підготовку «[[Історія міст і сіл Української РСР|Історії міст і сіл Української РСР]]»
| відомий через =
| звання = професор
| ступінь = доктор історичних наук
| керівник =
| учні = Ю. М. Мацейко, <br/>[[Симоненко Рем Георгійович|Р. Г. Симоненко]],<br/> Д. М. Филипенко
| учні =
| нагороди = {{Державна премія СРСР}}
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}
'''Олександр Карпович Касименко''' ({{ДН|23|6|1905|10}}, [[Велика Бурімка]]&nbsp;— {{С}}[[13 січня]] [[1971]], [[Київ]])&nbsp;— український [[історик]], доктор історичних наук ([[1959]]), [[професор]] ([[1961]]).
 
== Біографія ==
Народився (10 ([[23 червня|23]]) червня [[1905]] року в селі [[Велика Бурімка]] (нині село [[Чорнобаївський район|Чорнобаївського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]). У [[1926]] році закінчив факультет соцвиховання [[Полтавський інститут народної освіти|Полтавського інституту народної освіти]].
 
У [[1927]]—[[1932]]&nbsp;роках [[викладач]] соціально-економічних дисциплін Полтавського індустріального технікуму та [[Полтавська державна аграрна академія|Полтавського сільгоспінституту]]. З серпня [[1933]]&nbsp;року [[доцент]], з грудня [[1934]]&nbsp;року&nbsp;— завідувач кафедри історії Росії і народів СРСР Полтавського педагогічного інституту. Водночас редагував газету «Більшовик Полтавщини» <ref>Так називалася газета «[[Зоря Полтавщини (газета)|Зоря Полтавщини]]» у період із 1924 по 1941 рр.</ref> ([[1932]]—[[1935]] роки). На початку [[1935]] року отримав партійне стягнення і був знятий із посад «за прояв лібералізму». З вересня 1935 року по серпень [[1939]] року викладав історію в педучилищі і на курсах підготовки істориків для середніх шкіл.
 
На початку [[1935]] року отримав партійне стягнення і був знятий із посад «за прояв лібералізму». З вересня 1935 року по серпень [[1939]] року викладав історію в педучилищі і на курсах підготовки істориків для середніх шкіл.
Під час [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] перебував на партійній роботі. З жовтня [[1945]] року по травень [[1951]] року завідував кафедрою історії міжнародних відносин і зовнішньої політики [[Київський університет|Київського університету]]. В [[1947]]—[[1964]]&nbsp;роках&nbsp;— директор [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії АН УРСР]], редактор його «Наукових Записок», автор програмових статей про завдання історичної науки в [[УРСР]].
 
1939—41 — завідувач кафедри Житомирського педагогічного інституту.
Під час [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] перебував на партійній роботі. 1941—43 — редактор обласної газети в м. Чкалов (тепер м. Оренбург, РФ). 1943—47 — на партійній роботі: лектор і консультант ЦК КП(б)У.
 
Одночасно від 1944 — старший викладач Київського університету і педагогічного інституту (до 1946).
 
З жовтня [[1945]] року по травень [[1951]] року - завідувач кафедри історії міжнародних відносин і зовнішньої політики факультету міжнародних відносин [[Київський університет|Київського університету]].
 
Підготував працю з історії радянсько-польських взаємин, яку захистив як кандидатську дисертацію (1946).
 
Від січня 1945 до кінця 1947 — редактор зовнішньополітичного українського щомісячника «Сучасне і майбутнє».
 
Брав участь у підготовці мирних договорів з колишніми союзниками Німеччини у Другій світовій війні у складі делегації України на Паризькій мирній конференції 1946.
 
1947 — член делегації України на сесії Економічної комісії ООН для Європи.
 
Під час [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] перебував на партійній роботі. З жовтня [[1945]] року по травень [[1951]] року завідував кафедрою історії міжнародних відносин і зовнішньої політики [[Київський університет|Київського університету]]. В [[1947]]—[[1964]]&nbsp;роках&nbsp;— директор [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії АН УРСР]], редактор його «Наукових Записок», автор програмових статей про завдання історичної науки в [[УРСР]].
 
З [[1964]]&nbsp;року&nbsp;— заступник головного редактора [[Українська радянська енциклопедія|Української радянської енциклопедії]] по «[[Історія міст і сіл Української РСР|Історії міст і сіл Української РСР]]». За участь у підготовці цього видання нагороджений (посмертно) [[Державна премія СРСР|Державною премією СРСР]] у галузі науки.
Рядок 47 ⟶ 64:
* Тронько П. Т., Симоненко Р. Г., Скляренко Є. М. «О.&nbsp;К.&nbsp;Касименко&nbsp;— видатний український вчений і організатор історичної науки». [[Національна академія наук України]], [[Інститут історії України НАН України]]. Київ. 2007
* Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. «Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.)». Стор. 301
 
* [http://www.history.org.ua/?termin=Kasymenko_O Р.Г. Симоненко.. КАСИМЕНКО Олександр Карпович ] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2007. - 528 с.: іл.
 
== Примітки ==
Рядок 57 ⟶ 76:
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
[[Категорія:Доктори наук]]
[[Категорія:Науковці Київського університету]]
[[Категорія:Випускники Полтавського педуніверситету]]