Історія Болгарії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 44:
1919 — 27 листопада мирний договір <ref>[http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96 ]</ref> між країнами Антанти і Болгарією підписано в передмісті Парижа Нейі-сюр-Сен. За його умовами Болгарія втрачала близько 11 000 квадратних кілометрів. До Югославії відійшли чотири прикордонних округу з містами Царіброд, Струмица та ін Південна Добруджа повернулася до складу Румунії. Західна Фракія передавалася Греції, в результаті чого Болгарія втратила вихід до Егейського моря.
1923 — спроба здійснення революції комуністами. Болгарські реакціонери вирішили скористатися суперечками уряду з комуністами і 9 червня вчинили державний переворот при підтримці італійських фашистів та болгарського царя Бориса ІІІ, що перебував в еміграції. Царя було повернено на престол, і новий профашистський уряд сформував О. Цанков.<ref></ref> [http://www.parta.com.ua/ukr/referats/view/2223/ О. Цанков.] По країні прокотилася хвиля арештів і репресій, що знаменувала собою встановлення фашистського режиму в Болгарії.
1925 — 16 квітня, під час урочистостей у соборі Свята Неділя у Софії Воєнна організація [[Болгарська комуністична партія|Болгарської комуністичної партії]] організувала вибух, який призвів до загибелі великого числа віруючих.
| |||