Вікіпедія

Базиліка Святого Дмитрія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
RLutsBot (обговорення | внесок)
Боти
80 515 редагувань
м Перенесено 18 інтервікі-посилань до Вікіданих (Q730019)
коректура імені
Рядок 12:
|Link = http://whc.unesco.org/en/list/456
}}
'''Базиліка Святого ДімітріяДимитрія''' ({{lang-el|Ιερός ναός Αγίου Δημητρίου}}) — [[нава|п'ятинавна]] християнська [[базиліка]], побудована в грецькому місті [[Салоніки]] на місці загибелі великомученика [[ДімітрійДимитрій Солунський|ДімітріяДимитрія Солунського]]. [[1988]] року храм включено до переліку об'єктів [[світова спадщина|Всесвітньої спадщини]] [[ЮНЕСКО]] у складі ранньохристиянських і візантійських пам'яток Салонік.
 
== Історія ==
=== Візантійський період ===
[[Файл:Hagios Demetrios, Thessaloniki 02.jpg|міні|200пкс|Сучасний інтер'єр базиліки]]
[[Файл:Cenotaph of Saint Demetrius 3.jpg|міні|200пкс|[[Кенотаф]] Святого ДімітріяДимитрія]]
[[Файл:07Thessaloniki St-Dimetrios04.jpg|міні|200пкс|[[Ківорій]] Святого ДімітріяДимитрія]]
 
Перша церква на місці в'язниці, де, за переказами, прийняв мученицьку смерть [[святий ДімітрійДимитрій]] (за іншою версією&nbsp;— над його могилою<ref>[http://www.favor-msk.ru/htm/st_dmitry.shtml Святий ДімітрійДимитрій Солунський]</ref>) було збудовано між [[313]]—[[323]] роками<ref>Н. Папахатзіс. Пам'ятники Салонік. С. 80</ref>. Через сто років у [[412]]—[[413]] роках [[Іллірія|іллірійський]] вельможа Леонтій в пам'ять про позбавлення його від [[параліч]]у побудував першу велику церкву між перетвореними часом на руїни [[терми|античними банями]] і [[стадіон]]ом. Вівтарна частина побудованої церкви була розташована над передбачуваним місцем поховання святого, і при її будівництві<ref>[http://www.radonez.ru/WEBS3/gretsia/Saloniki%20kripta.htm Підвівтарна крипта - можливе місце поховання святого]</ref> були знайдені його [[мощі]], таємно поховані там, згідно з житієм, фессалонікійськими християнами в [[306]] році.
 
За іншою версією, перше базиліка, присвячена святому ДімітріюДимитрію, була побудована в Салоніках тільки в 5 столітті (існують розбіжності із датування&nbsp;— або його початок, або остання чверть).<ref>David Woods Thessalonica's Patron: Saint Demetrius or Emeterius? // The Harvard Theological Review, Vol. 93, No. 3. (Jul., 2000), p. 222</ref> Подібне датування пов'язане з версією про зародження культу святого ДімітріяДимитрія в місті [[Сірмій]] (сучасне [[Сремска-Мітровиця]] у [[Сербія|Сербії]]), звідки його мощі могли бути перенесені в Салоніки або після захоплення міста [[Аттіла|Аттілою]] в [[441]] році, або [[авари|аварами]] в [[582]] році (останнє припущення було оскаржене археологами, які проводять розкопки в базиліці).<ref>[http://www.sedmitza.ru/text/412181.html Православна енциклопедія]</ref>
 
Базиліка постраждала від пожежі в добу правління імператора [[Іраклій|Іраклія]] (ймовірно, в 629—634 роках), але була швидко відновлена. У цій пожежі постраждав срібний [[ківорій]], що стояв в середині центральної [[нава|нави]] базиліки. Ківорій мав шестикутну підставку, глухі стіни і покрівлю, увінчану [[хрест]]ом. Всередині було поміщене срібне ложе із зображенням ліку святого ДімітріяДимитрія. Віруючі могли заходити всередину і запалювати перед ним свічки.<ref>Charalambos Bakirtzis Pilgrimage to Thessalonike: The Tomb of St. Demetrios // Dumbarton Oaks Papers, Vol. 56. (2002), p 176.</ref> Опис ківорію зроблено Фессалонікійської [[архієпископ]]ом Іоанном в середині 7 століття, також його зображення було на [[мозаїка|мозаїці]] північної [[колонада|колонади]] базиліки (відома тільки за [[акварель|акварелями]] англійського архітектора У.&nbsp;С.&nbsp;Джорджа<ref>Cormack, R. The Church of Saint Demetrios: The Watercolours and Drawings of W.S. George (Thessaloniki, 1985)</ref>).
 
Після цієї пожежі здійснені останні будівельні роботи, що надали базиліці сучасного вигляду. В цей же період була виконана частина мозаїк, що прикрашають базиліку. Остаточно [[інтер'єр]] базиліки сформувався до середини 9 століття. Після пожежі [[1917]] року на східній колонаді виявлений мозаїчний напис початку 9 століття: ''«За часів Лева спостерігається розквіт храму Святого ДімітріяДимитрія, постраждалого раніше від пожежі».'' Лев, що згадується в тексті, ймовірно є батьком рівноапостольних [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]], який служив тоді [[друнгарій|друнгарієм]] при воєначальнику Салонік<ref>Кирило і Мефодій // Новий енциклопедичний словник. Том 21. 1914 рік</ref>.
 
Про богослужіння у храмах Салонік (в тому числі і в базиліці Святого ДімітріяДимитрія) пише [[Іоанн Каменіат]] у своїй праці ''«Взяття Фессалоніки»'', присвяченій захопленню і пограбуванню міста [[араби|арабами]] в [[904]] році (базиліка тоді не постраждала). [[1185]] року, коли Салоніки були захоплені [[нормани|норманами]], базиліку пограбовано, а гробницю святого ДімітріяДимитрія зневажено. Наприкінці 13 століття до базиліки був прибудований боковий [[вівтар]] преподобного [[Євфимій Солунський|Євфимія Солунського]], побудований у формі маленької трискатной базиліки. Боковий вівтар розписаний незбереженим фресками в [[1303]] році.<ref>Н. Папахатзіс. Пам'ятники Салонік. С. 77</ref>
 
=== Османський період ===
Після завоювання Салонік [[османська імперія|турками]] у [[1430]] році базиліка була на короткий час залишена християнам. Її передачу закріплено під час урочистої церемонії, яку провів [[султан]] [[Мурад II Завойовник]]. Він, за словами візантійського історика [[Дука (історик)|Дуки]], принісши в жертву барана, наказав залишити храм у розпорядженні християн,<ref>Византийские историки Дука и Франдизи о падении Константинополя. Перевод и предисловие А.&nbsp;С.&nbsp;Степанова. М., 1953 г.</ref> однак всі прикраси храму і гробниці святого Димитрія були знищені турками, храм виявився повністю розграбованим.<ref>[http://www.kulichki.com/~gumilev/VAA/vaa234.htm Васильев А. А. История Византийской империи (Падение Византии. Эпоха Палеологов (1261—1451))]</ref>
 
[[1493]] року церкву перетворено на [[мечеть]], нею вона залишалася до [[1912]] року. У цей період для християн був збережений доступ до [[кенотаф]]у святого ДімітріяДимитрія, встановленому у невеликій прибудові в західній частині лівої [[нава|нави]] базиліки, куди зроблено окремий вхід. Тоді ж фрески і мозаїки храму були заховані під [[штукатурка|штукатуркою]] і новими стінами.
 
=== Сучасний стан ===
Базиліка практично повністю згоріла у пожежі [[1917]] року. Руїни почали відновлювати [[1926]] року. В ході реставрації виявлено вхід до [[крипта|крипти]], а під вівтарем посудину, імовірно, з кров'ю великомученика ДімітріяДимитрія, а також розчищені збережені фрески і мозаїки. Реставраційні роботи завершені до жовтня [[1948]] року, коли здійснено освячення церкви.
 
Під час пожежі 1917 року сильно постраждала покрівля і [[мармур]]ове облицювання стін. При цьому зберігся ряд музичних полотен, які продовжують прикрашати стіни базиліки (частина мозаїк поміщена в музей, розташований в крипті). При реставрації максимально використано старі [[колона|колони]], збережена старе настінне облицювання на внутрішніх сторонах [[арка|арок]] і стінах вище за них. Підлогу при реставрації викладено кольоровий плиткою і мармуром, покрівля заново побудована з [[бетон]]у, але зберегла зовнішній вигляд безстельної дерев'яної покрівлі, характерної для [[елліністична цивілізація|елліністичних]] ранньохристиянських базилік.
 
Після реставрації храм знову став діючим, тут проводяться регулярні богослужіння. Доступ в саму базиліку і в археологічний музей в її крипті є вільним. У базиліці, окрім мощей святого ДімітріяДимитрія, зберігаються мощі святої [[Анісія Солунська|Анісії Солунського]] (срібну раку встановлено недалеко від [[амвон]]у).
 
У сучасних Салоніках базиліка розташована в історичному центрі, поряд з археологічним комплексом античної агори на перетині вулиць Селевка і Святого ДімітріяДимитрія. У [[2003]] році в склепі, збудованому біля входу в базиліку, був похований [[митрополит]] Фессалонікійській Пантелеймон II (Хрисофакіс), особистою заслугою якого є повернення мощей святого ДімітріяДимитрія в храм.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/cgi-bin/sykon/client/display.pl?sid=558&did=1011 Погребение митрополита Фесалоникийского Пантелеимона II]</ref>
 
== Архітектура ==
[[Файл:S.Demetrius plan.jpg|міні|200пкс|План базиліки]]
 
Базиліка Святого ДімітріяДимитрія побудована в ранньохристиянському [[елліністична цивілізація|елліністичному]] стилі і має форму [[чотирикутник]]а, до якого додані пізніші прибудови ([[вівтар]] святого Євфимія&nbsp;— 13 століття, склепистий [[перистиль]] для водоосвящення&nbsp;— 15 століття). Для будівництва використовувалися [[цегла]] і камені від більш ранніх будівель.
 
Власне базиліка [[нава|п'ятинавна]]. Довжина храму з вівтарної частини становить 43,58 метри, ширина&nbsp;— 33 метри.<ref>[http://www.e-city.gr/thessaloniki/home/view/221.php Άγιος Δημήτριος]</ref> Це найбільша церква в Салоніках. Храм має два входи, що ведуть у притвор. За [[амвон]]ом центральна нава перетинає [[трансепт]], обрамлений [[колонада|колонадою]].
Рядок 56:
 
== Крипта ==
[[Файл:Saint Demetrius crypt1.JPG|міні|200пкс|[[Крипта]] Святого ДімітріяДимитрія]]
 
Крипта виявлена під базилікою в [[1918]] році при проведенні реставраційних робіт у зруйнованому храмі після пожежі 1917 року. В давнину вхід до крипти здійснювався через отвори, розташовані зовні будівлі з боку вівтаря. Зараз вхід до крипти здійснюється по сходах праворуч від вівтаря.
 
Крипта включає в себе місце, де за переказами був убитий великомученик ДімітрійДимитрій, і розташовується під вівтарної частиною базиліки. [[Ансамбль]] крипти складається з однопридільной базиліки, в якій в давнину спочивали мощі святого, а також напівкруглого простору з [[парапет]]ами і [[колона]]ми, оточеного [[цистерна]]ми для води. У центрі поруч з мармуровим склепінним навісом, який підтримують сім колон, є мармурова раковина, призначена для збору [[миро|миру]], яке, за переказами, спливає з мощей святого ДімітріяДимитрія. У північній частині крипти перебувала низка поховань [[єпископ]]ів Салонік.
 
З ранньохристиянських часів у крипті існувало [[джерело]], вода якого текла облаштованим в 10 столітті [[водопровід|водопроводом]]. [[Колодязь]] з джерелом води існує і нині.
 
У 1980-х роках у крипті відкрито [[археологічний музей]], де представлені скульптури та інші знахідки, зроблені під час розкопок, а також частина мозаїк, що раніше прикрашали стіни базиліки. До найцінніших експонатів музею відносять чашу для помазання миром, пов'язану з культом святого ДімітріяДимитрія, а також відновлений [[амвон]] храму та архітектурні скульптури раннього храму.<ref>[http://www.salonika.ru/content/view/21/26/ Крипта святого Димитрия]</ref>
 
== Реліквії храму ==
Базиліка Святого ДімітріяДимитрія, побудована на місці мучеництва святого, від самого її заснування була сховищем реліквій, пов'язаних зі святим. Спочатку центральне місце в [[культ]]і святого ДімітріяДимитрія займав його [[ківорій]], який в житїі і чудесах святого описується як місце, звідки святий спілкувався з віруючими. Пізніше акцент змістився на поклоніння мощам святого, які з середини 11 століття шанувалися як мироточиві.
 
=== Мощі святого ДімітріяДимитрія ===
[[Файл:Relics of Saint Demetrius.jpg|міні|200пкс|[[Рака]] із мощами святого]]
[[Файл:Saint Demetrius crypt3.JPG|міні|200пкс|Чаша для збору мира]]
 
Зараз мощі зберігаються в північній наві базиліки у [[мармуров]]ому ківорії, створеному замість втраченого під час пожежі в 7 столітті [[срібло|срібного]] (це другий мармуровий ківорій святого ДімітріяДимитрія, перший був знищений у [[1430]] році під час захоплення міста турками). Приблизно наприкінці 12&nbsp;— початку 13 століття в період існування латинського королівства Салоніки, мощі були вивезені з Салонік до [[Італія|Італії]].<ref>[http://www.sedmitza.ru/text/412181.html Иванова О. В. Святой великомученик Димитрий Солунский // «Православная Энциклопедия», т. XV]</ref> Мощі були виявлені [[1520]] року в абатстві міста [[Сан-Лоренцо-ін-Кампо]] і повернулися в Салоніки тільки в 20 столітті: [[1978]] року&nbsp;— чесна глава, а в 1980 році&nbsp;— основна частина мощей (в Італії залишилося шість частинок).
 
Мощі з давніх-давен шанувалися як мироточиві ([[Димитрій Ростовський]] повідомляє, що мироточення відоме з 7 століття<ref>[http://ru.wikisource.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D1%8B%D1%85_(%D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9)/%D0%9E%D0%BA%D1%82%D1%8F%D0%B1%D1%80%D1%8C/26 Страдание и чудеса святого славного великомученика Димитрия]</ref>, але [[Іван Скилиця]] першим письмово повідомив про те, що мироточення вперше з'явилося в [[1040]] році<ref>Charalambos Bakirtzis Pilgrimage to Thessalonike: The Tomb of St. Demetrios // Dumbarton Oaks Papers, Vol. 56. (2002), p 176.</ref>). Віруючі, які приходили в базиліку для поклоніння святому, набирали миро в скляні ампули, найдавніші з яких датуються 11 - 12 століттями. Миро шанували не тільки християни. [[Іоанн Анагност]], що описав захоплення міста турками, повідомляє: миро набирали і [[мусульмани]], які вважали його медичним зіллям від будь-яких хвороб<ref>Charalambos Bakirtzis Pilgrimage to Thessalonike: The Tomb of St. Demetrios // Dumbarton Oaks Papers, Vol. 56. (2002), p 187.</ref>.
 
З 14 століття замість миро-елея згадується про миро-воду з колодязя в крипті (перша письмова згадка зроблена в [[1330]] році Никифором Грігорасом)<ref>Charalambos Bakirtzis Pilgrimage to Thessalonike: The Tomb of St. Demetrios // Dumbarton Oaks Papers, Vol. 56. (2002), p 185.</ref>. У цей же період через зникнення мощей з храму виникла легенда, що вони заховані в колодязі в крипті. Згадки про мироточення з колодязя припинилися в [[1493]] році, коли базиліка була перетворена на [[мечеть]] (православним був збережений доступ для поклоніння до [[кенотаф]]у святого ДімітріяДимитрія, що залишився після зникнення мощей).
 
В давнину мироточення було дуже рясним - [[Нікіта Хоніат]] описує, як [[нормани]], що захопили в [[1185]] році Салоніки, блюзнірно набирали миро у каструлі, смажили на ньому рибу і мазали ним взуття.<ref>Nicetae Choniatae Historia / Ed. J. Van Dieten. B., 1975. Pars. 1. P. 306</ref> Хоч мироточення мощей в наш час{{коли}} припинилося, [[рака|раку]] святого відкривають на вечірній напередодні дня пам'яті святого і роздають віруючим вату, просочену ароматною рідиною, не ототожнюваною з тим миро, про яке у 14 столітті писав ДімітрійДимитрій Хрізолог.<ref>[http://days.pravoslavie.ru/Life/life6555.htm Великомученик Димитрий Солунский]</ref>
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Базиліка_Святого_Дмитрія