Гарячка Рифт Валлі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ykvach (обговорення | внесок) |
Ykvach (обговорення | внесок) |
||
Рядок 41:
=== Джерело і резервуар інфекції ===
Головним активним джерелом є [[комарі]] ''[[Aedes mcintoshi]]'', ''[[Aedes vexans]]'' і ''[[Culex tritaeniorhynchus]]''. Менш активними джерелами вважають ''[[Aedes caspius]]'', ''[[Culex pipiens]]'', ''[[Culex antennatus]]'', ''[[Culex perexiguus]]'', ''[[Culex zombaensis]]'' та ''[[Culex quinquefasciatus]]''. Ще рідше це є комари роду ''[[Anopheles]]''. Самиця комара здатна передавати трансоваріально вірус безпосередньо своєму потомству через яйця, що відкладаються, з яких з'являються нові покоління інфікованих комарів. Цим пояснюється безперервна присутність вірусу гарячки Ріфт Валлі у ензоотичних вогнищах і стійкий механізм існування вірусу, адже яйця цих комарів можуть зберігати свою життєздатність в сухих умовах впродовж декількох років. У періоди випадання масивних опадів місця, де відкладені личинки, часто виявляються затоплені, що сприяє виходу з яєць комарів і швидкому зростанню їх чисельності, а це, у свою чергу, призводить до поширення вірусу серед тварин, кров'ю яких вони харчуються. Стале передавання гарячки Ріфт Валлі у Великій Ріфтовій долині відбувається через певні кліматичні особливості: там переважають низинні поля, що у певні періоди року швидко просякаються грунтовими водами, що й призводить до значного виплоду комарів. Крім того, цей географічний район має особливість затримувати хмари, які розряджаються рясними дощами. Крім того, володарюючими пасатними вітрами у Ріфтовій долині є північні та південні, що переносять комарів на великі відстані, поширюючи, таким чином, гарячку Ріфт Валлі у вільні від неї регіони. Сприяють передачі гарячки Ріфт Валлі й особливості ураження комарів ''[[Culex]]'' філяріями ''[[Wuchereria bancrofti]]''. У циклу розвитку цього гельмінту відбувается перфорація його личинками шлунку комара, маючи за мету досягнути м'язів комахи, при цьому відкривається прямий шлях для вірусу гарячки Ріфт Валлі у слинни залози комара, що робить його інвазивним.
Вірус гарячки Ріфт Валлі здатний інфікувати багато видів тварин, призводячи до розвитку тяжких захворювань й серед домашніх тварин, включаючи велику рогату худобу, овець, верблюдів і кіз. Вівці чутливіші до інфекції, чим велика рогата худоба і верблюди. Більше 90% інфікованих ягнят помирає. Показник викиднів серед інфікованих вагітних овець досягає майже 100%. Першим проявом спалаху гарячки Ріфт Валлі серед тварин часто буває хвиля нез'ясовних викиднів серед худоби. Джерелом інфекції є деякі дикі гризуни, дикі жуйні тварини (буйволи, антилопи, гну та ін.), окремі види мавп тощо. Свині, коні, птахи, рептилії та амфібії до гарячки Ріфт Валлі стійкі. Як правило, значні епізоотії спостерігаються з періодичністю 10-15 років співпадаючи з періодами значних злив, однак між такими епізоотіями є окремі спалахи і, іноді, роки благополуччя, коли не відбуваються захворювання у тварин, а виживання вірусу відбувається у популяції комарів внаслідок трансоваріальної передачі.
Доказаним резервуаром гарячки Ріфт Валлі є два види кажанів: ''[[Micropteropus pusillus]]'' і ''[[Hipposideros abae]]'', у яких від здорових екземплярів було виділено вірус<ref>Boiro, I.; Konstaninov, O. K.; Numerov, A. D. (1987). «Isolation of Rift Valley Fever Virus from Bats in the Republic of Guinea». Bulletin de la Société de Pathologie Exotique et de ses Filiales (in French) 80 (1): 62-67. PMID 3607999</ref>.
=== Механізми і шляхи передачі ===
| |||