|
|координати = {{Coord|49|35|23.99|N|34|32|55.12|E|scale:6000|display=inline,title}}
|архітектор = [[Захаров Андріян Дмитрович|Адріян Захаров]]
|клієнт =
|інженер =
|дата_початку_спорудження = [[1808]]
|дата_закінчення_спорудження = [[1811]], [[1960]] (відбудований)
|
}}
'''Будинок Полтавського генерал-губернатора''' — пам'ятка [[Історія|історії]], [[Мистецтво|мистецтва]] та [[Архітектура|архітектури]] у [[Полтава|Полтаві]], що знаходиться у західному секторі [[Кругла площа (Полтава)|Круглої площі]] між вулицями [[Вулиця Лідова (Полтава)|Лідова]] і [[Вулиця Жовтнева (Полтава)|Жовтневою]].
[[Файл:Будинок_Полтавського_генерал-губернатора.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Будинок Полтавського генерал-губернатора, початок [[20 століття|XX століття]]]]
Будівля збудована у [[1808]]-–[[1811]] роках в стилі [[класицизм]]у за типовим проектом [[1803]] року архітектора [[Захаров Андріян Дмитрович|Адріяна Захарова]]. Перебудований у [[1840-ві|1840-х]] роках за проектом губернського архітектора Рибіна: влаштовано парадний вхід на головному [[фасад]]і, добудовано дворові [[ризаліт]]и. Мурована, триповерхова, П-подібна у плані, фланкована цегляним муром з двома брамами. Найбільша серед трьох будинків губернаторів. Головний фасад симетричний, акцентований шестиколонним портиком [[іонічний ордер|іонічного ордера]], що спирається на виступ [[цоколь]]ного поверху. [[Портик]] завершено горизонтальним [[аттик]]ом. Первісне планування було [[Анфілада|анфіладним]]. Будинок Полтавського генерал-губернатора — не тільки важливий елемент архітектурного ансамблю площі, але й одна з найдовершеніших пам'яток зрілого класицизму в Україні.
До [[1856]] року у будинку містилася [[канцелярія]] генерал-губернаторів.
У [[1816]]-–[[1834]] роках цю посаду обіймав [[Рєпнін-Волконський Микола Григорович|Микола Григорович Рєпнін-Волконський]] (1778-18451778–1845) — російський державний діяч і дипломат, учасник [[Франко-російська війна 1812|Вітчизняної війни 1812 року]], генерал від кавалерії, князь. За його участю у Полтаві було відкрито [[Полтавський інститут шляхетних дівчат]] і [[Полтавська школа садівництва|Полтавську школу садівництва]]. Запропонував заснувати [[Полтавський кадетський корпус]]. Сприяв звільненню з кріпацтва [[Щепкін Михайло Семенович|Михайла Щепкіна]], підтримував стосунки з [[Котляревський Іван Петрович|Іваном Котляревським]]. Допомагав [[Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович|Дмитру Бантиш-Каменському]] у справах, пов'язаних з виданням «Історії Малої Росії».
Начальником канцелярії князя Рєпніна у [[1816]]-–[[1822]] роках служив учасник декабристського руху [[Новіков Михайло Миколайович|Михайло Новіков]], родич російського просвітителя і письменника [[Новіков Микола Іванович|Миколи Новікова]]. У [[1818]]-–[[1821]] роках в канцелярії працював [[Муравйов-Апостол Матвій Іванович|Матвій Муравйов-Апостол]]. У різні часи у будинку генерал-губернатора бували декабристи [[Раєвський Володимир Федосійович|Володимир Раєвський]], [[Муравйов-Апостол Сергій Іванович|Сергій]] та [[Муравйов-Апостол Іполит Іванович|Іполит Муравйови-Апостоли]], [[Бестужев-Рюмін Михайло Павлович|Михайло Бестужев-Рюмін]], [[Пестель Павло Іванович|Павло Пестель]], [[Лунін Михайло Сергійович|Михайло Лунін]], [[Капніст Семен Васильович|Семен Капніст]] та інші; неодноразово старшого брата відвідував [[Волконський Сергій Григорович|Сергій Волконський]].
У [[1917]] році у будинку відбувся [[Перший губернський з'їзд Рад Полтавщини|1-й губернський з'їзд Рад]]. У [[1920-ті|1920-х]] роках в ньому розміщався '''дитячий технікум імені В. І. Леніна''', у [[1930-ті|1930-х]] роках — [[Школа міліції ім. Г. І. Петровського|школа міліції]]. Зруйнований у [[1943]] році, відбудований з переплануванням у [[1959]]-–[[1960]] роках за проектом архітектора В. А. Пасічного. Тепер у будинку — '''Полтавська обласна Рада профспілок'''.
== Література ==
* {{ПолтЕД}} — С. 786-787786–787.
{{Poltava-stub}}
| 