Глобальне потепління: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sodmy (обговорення | внесок) м оформлення, шаблон |
Jafeluv (обговорення | внесок) м →Запобігання та адаптація: fix link |
||
Рядок 109:
Широкий консенсус серед вчених-кліматологів щодо продовження зростання глобальних температур привів до того, що ряд держав, корпорацій та окремих людей намагаються запобігти глобальному потеплінню або ж пристосуватися до нього. Багато екологічних організацій ратують за прийняття заходів проти зміни клімату, в основному споживачами, але також на муніципальному, регіональному та урядовому рівнях. Деякі також виступають за обмеження світового виробництва викопних видів палива, посилаючись на прямий зв'язок між спалюванням палива і викидами CO<sub>2</sub>.
На сьогоднішній день основною світовою угодою про протидію глобальному потеплінню є Кіотський протокол (узгоджено в [[1997]], вступив в силу в [[2005]]), доповнення до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Протокол включає більше 160 країн світу і покриває близько 55% загальносвітових викидів парникових газів. Перший етап здійснення протоколу закінчиться в кінці [[2012]], міжнародні переговори про нову угоду почалися в [[2007]] на острові [[Балі (острів)|Балі]] ([[Індонезія]]) і були продовжені на конференції ООН в Копенгагені в грудні 2009.
У [[1980]] понад 100 мільйонів тонн CO<sub>2</sub> було викинуто в атмосферу у східній частині Північної Америки, Європі, західній частині [[СРСР]] і великих містах Японії. Викиди CO<sub>2</sub> розвинених країн у [[1985]] склали 74% від загального обсягу, а частка країн, що розвиваються склала 24%. Вчені припускають, що до 2025-го року частка країн, що розвиваються у виробництві вуглекислого газу зросте до 44%. В останні роки Росія і країни колишнього [[СРСР]] значно скоротили викиди в атмосферу CO<sub>2</sub> та інших тепличних газів. Це насамперед пов'язано зі змінами, що відбуваються в цих країнах, і падінням рівня виробництва.
| |||