Санґушко Дмитро Федорович: відмінності між версіями

'''Дмитро Данило Санґушко''' — [[князь]] гербу [[Погоня|Погоня Литовська]] (*[[1530]] — †[[3 лютого]] [[1554]], [[Яромєж]], [[Моравія]]) — військовий, державний діяч Королівства Польського. [[Староста|староста]] [[Канів|канівський]], [[Черкаси|черкаський]], [[Житомир|житомирський]] і [[ВінницяВінницькі старости|вінницький]]. Син старости [[Брацлав|брацлавського]], [[Вінницькі старости|вінницького]] князя [[Федір Санґушко|Федора Санґушка]], брат [[Брацлавські воєводи|воєводи брацлавського]] і [[гетьман польний литовський|гетьмана польного литовського]] [[Сангушко Роман|Романа Санґушка]].

[[Сейм]] 1551 року постановив, що [[Беата Костелецька|Беата Косьцелецька]], вдова по князеві [[Острозький Ілля Костянтинович|Іллі Острозькому]] не може видати заміж свою доньку [[Острозька Гальшка Іллівна|Гальшку Острозьку]] без згоди опікунів – Федора Санґушка, князя [[Острозький Василь Костянтин|Василя Острозького]] і короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда ІІ Августа]]. Князь Василь Острозький вирішив одружити 14-річну Гальшку Острозьку з Дмитром Санґушком, на що спочатку дала згоду її матір. Та після заперечення короля мати змінила свою думку. Санґушко, який закохався у Гальшку, з Василем Острозьким просились заїхати вдо [[Острог]]а в гості, але Беата КостелецькаКосьцелецька наказала челяді не допускати їх до [[Острозький замок|замку]]. Після збройної сутички замок був захоплений челяддю непрошених гостей і 15 вересня 1553 року Дмитро Санґушко одружився з Гальшкою Острозькою і виїхав з нею до Канева. За настановами з королівського двору Беата КостелецькаКосьцелецька написала скаргу королю, що шлюб відбувся без її згоди. Сигізмунд ІІ Август позбавив Санґушка уряду (посади) старости і, наказав з’явитись у січні 1554 року до [[Книшин|Книшина]] на королівський суд за вчинене насилля разом з Острозьким, за якого заступився імператор [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанд І Габсбург]], звинувачуючи у події матір Гальшки. Князя Василя Острозького король позбавив прав опікуна, а Дмитра Санґушка за неявку на суд присудили до [[Баніція|інфамії]] – позбавлення честі, вигнання з держави, конфіскації майна і зобов'язали повернути Гальшку матері. Кожен бажаючий міг його безкарно вбити і отримати 200 золотих винагороди.

Дмитро Санґушко і переодягнена на слугу Гальшка втекли до [[Чехія|чеської]] [[Сілезія|Сілезії]], маючи надію схоронитисьсховатись у замку [[Великий гетьман коронний|гетьмана]] [[Тарновський Ян Амор|Яна Амора Тарновського]], тестя Василя Острозького. За ними вирушили у погоню [[Зборовський Мартин Зборовський|МартинМарцін Зборовський]], який мав надію видати Гальшку за одного зі своїх синів, Януш і Андрій КостелецькіКосьцелецькі, табрати буські старости<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/gorkowie01.html#F1 Górkowie (01)] {{lang-pl|}} Лукаш і АндрійАнджей ГуркиҐурки. У містечку Лиса над Лабою за 30 км від [[Прага|Праги]] Санґушко вирішив влаштувати весільний бенкет. Тут їх наздогнав Мартинїх наздогнав Марцін Зборовський, який завдяки хабареві вмовив старосту замку затримати Санґушка за хибним звинуваченням у крадіжці, але (той заборонив його вбивати). Санґушка піймали, побили і закули в кайдани. 2 лютого його відвезли до Яромєжа, де замкнули у стайні. Оскільки вирок республіканського суду не мав сили у сусідній державі, М.Зборовський боявся, що король Чехії Фердинанд І Габсбург накаже звільнити Санґушка, тож він наказав слугам у ніч на 3 лютого того вбити. За безправне вбивство на теренах чужої держави МартинаМарціна Зборовського ув’язнили, але завдяки заступництву польського короля Сигізмунда ІІ Августа король Чехії його звільнив. [[11 лютого]] [[1554]] року Дмитра Санґушка похоронилипоховали в Яромєжі у церкві святого Миколая під вівтарем [[Свята Варвара|св. Варвари]], а; поховання покрили кам’яною плитою, фундованою Санґушками з написом: <br/>''{{lang-la|«Hoc loco conditur corpus clari lithuuaniae ducis Dimithr Sanduskowic ex magnifica Olgerdorum familia nati, capitanei Cyrkoviensis et Kanowiensis, quem perfide insidiose Martinus Zborovski trucidavit»}}'' («Тут спочиває прах славного литовського князя із знаменитого дому ОльгердаОльґерда, старости черкаського і канівського, по -зрадницьки і віроломно убитого Мартином[[Мартин Зборовський|Марціном Зборовським]]»). <br/>Біля [[1860]] року Санґушки встановили нову плиту, де ім’я вбивці вже не значилося.

* ''Петро Кралюк.'' Реліквія. В-во Видавництво Національного університету «Острозька академія», Острог, 2010