Ґондор: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Рання географія Ґондору: replaced: у відповідності до → відповідно до |
Klm (обговорення | внесок) стильові правлення |
||
Рядок 1:
[[Файл:Escudo Gondor.svg|міні|200пкс|Герб Гондору]]
[[Файл:Minas Tirith.jpg|thumb|right|200px|Вигляд [[Мінас-Тіріт]]у — столиці Ґондору, у фільмі [[Володар перснів: Повернення короля|Володар Перстенів: Повернення Короля]] (2003)]]
'''Ґо́ндор''' (синд. ''Gondor'', у перекладі
За [[Джон Рональд Руел Толкін|Толкіном]], Ґондор було засновано синами [[Еленділ]]а [[Ісілдур]]ом та [[Анаріон]]ом, які стали вигнанцями після падіння острівного королівства [[Нуменор]] у 3320 році Другої епохи<ref>Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 1010;</ref>. Разом з іншим королівством — [[Арнор]], на північному заході Середзем'я, — Ґондор був останньою твердинею Людей Заходу. Після першого періоду зростання, у Третю Епоху Ґондор почали ослаблювати своїми нападами та підступами союзники Темного Володаря [[Саурон]]а, унаслідок чого королівство поступово почало занепадати. Через це було втрачено ряд територій на південному та північному сході, а Ітілієн перетворився на спірне пограниччя між Ґондором та [[Мордор]]ом. Відновлення слави та величі Ґондору відбулося лише після остаточного падіння [[Саурон|Саурона]] та коронації [[Араґорн]]а.
Історія та географія Ґондору були розроблені [[Джон Рональд Руел Толкін|Толкіном]] у кілька етапів у рамках роботи над своїм легендаріумом, яка продовжувалася також і під час написання
== Історія Ґондору ==
|