Відкрити головне меню

Зміни

 
{{see also|Російсько-турецька війна 1877-1878|Королівство Румунія}}
[[Файл:RomIndependenceWar1877-3.jpg|thumb|left|Румунська піхота в [[Осада Плевни|битві біля Плевни]]]]
[[Файл:Romania 1887.JPG|thumb|right|Об'єднане князівство Валахії і Молдавії після підписання [[Сан-Стефанський мирний договір|Сан-Стефанського договору]] 1878 р., за яким Румунія набула [[Північна Добруджа|Північну Добруджу]], але втратила на користь Росії південь [[Буджак]]у]]
Коли 24 квітня 1877 Російська імперія оголосила війну Туреччині, її підтримали васальні держави Османської імперії, в тому числі і Румунія. Для неї це було шансом здобути незалежність. Михайло Когелнічану, що був тоді міністром закордонних справ, особисто дозволив російським військам перебувати на території Об’єднаного князівства. До того часу російський імператор [[Олександр II (російський імператор)|Олександр II]] прибув в князівство для командування російськими військами в Плоешті. 11 ​​травня в Національних зборах відбулося голосування, на якому було прийнято рішення оголосити Османські імперії війну.
 
Російсько-турецька війна завершилася 3 березня 1878 . Її завершення ознаменувалося дипломатичним скандалом між Росією та Румунією. Російський уряд заявив про намір повернути до складу імперії території, втрачені після Кримської війни — три повіти в Південній Бессарабії. В обмін російська сторона обіцяла передати Об’єднаному князівству Добруджу, відвойовану у Туреччини. Кароль I і Михайло Когелнічану відмовилися піти на територіальний обмін між двома державами. У відповідь Росія пригрозила насильно роззброїти всю румунську армію і ввела свої війська в Кагульський, Ізмаїльський та Болградський повіти. Пізніше вона оголосила ці терени своїми, що було зафіксовано в [[Сан-Стефанський мирний договір|Сан-Стефанському]] і [[Берлінський трактат|Берлінському договорах]].
 
[[Файл:Romania 1887.JPG|thumb|right|Об'єднане князівство Валахії і Молдавії після підписання [[Сан-Стефанський мирний договір|Сан-Стефанського договору]] за яким Румунія набула [[Північна Добруджа|Північну Добруджу]], але втратила на користь Росії південь [[Буджак]]у]]
У 1878 році, згідно з Сан-Стефанському договору, князівство Румунія отримало повну незалежність. У Берлінському договорі, де переглядалися підсумки війни, Румунія повторно була визнана незалежною державою. Також повторно визнавалася анексія Румунією Добруджі і Росією [[Буджак]]у.
 
[[Файл:Crowning of Carol I, 10 May 1881.jpg|thumb|right|Коронація [[Кароль I|Кароля I]]]]
За три роки після здобуття незалежності до конституції були внесені поправки, завдяки яким Кароль I міг стати королем. 10 травня 1881 року, в день, коли Кароль I прибув до [[Бухарест]]а і проголосив себе князем, відбулася коронація. Об’єднане князівство перетворилося на [[королівство Румунія]] .