Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| область = {{Рв}}
| район = [[Дубровицький район|Дубровицький]]
| рада = [[Селецька сільська рада (Дубровицький район)|Селецька сільська рада]]
| код КОАТУУ = 5621887301
| розташування =
| висота = 142
| ref-висота =
| водойма = річка [[Горинь (річка)|Горинь]]
| адреса = 34141, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с.Селець, вул.Шевченка,2а , тел. 2-10-51
| облікова картка =
 
 
'''Селе́ць'''   [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Дубровицький район|Дубровицькому районі]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. Населення становить 1976 осіб.Селець Селець — центр [[Селецька сільська рада (Дубровицький район)|Селецької сільської ради]].
 
Село засновано в 1580 році. Село займає площу 1,41 км².
 
Код КОАТУУ: 5621887301. Телефонний код: +380 3658. Поштовий індекс: 34141. Географічні координати: 51°38′ північної широти, 26°04′ східної довготи.
 
Населення села становить 1976 осіб. Густота населення: 1401,42 чол./км².
Місцеві пам'ятки: Дім культури, бар «Надія», бар «Біля криниці».
 
На території Селецької сільської ради знаходиться 831двір. Населення с. Селець становить - — 1877чоловік, с. Ясинець - — 504чоловіки.
 
На території с. Селець знаходиться Загальноосвітня школа І — ІІІст., дитячий садочок «Сонечко», фельдшерсько — акушерський пункт, публічно — шкільна бібліотека, будинок культури, приватне підприємство «Горинь — Агро», поштове відділення, Св'ято- Миколаївська церква.
 
На 4 полях в районі села Селець вміст [[мідь|міді]] досягає 0.5-0.77<ref>Джерело: [http://www.dataplus.ru/Industries/14_AGRI/12_pochva.htm Аналіз сільськогосподарських і геохімічних властивостей грунтів з використанням ГІС-технологій]</ref>.
В роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] в селі діяла підпільна група<ref>Джерело: [http://molodguard.narod.ru/heroes109.htm Странички тех лет]</ref>.
 
Також в селі виявлено 66 учасників [[Другі Національно-визвольні змагання|Других Національно-визвольних змагань]] [[1941]] - [[1955]] років.
Сред яких 32 загиблих і 30 репресованих московсько-радянською окупаційною владою<ref>Джерело: [http://lib.ukrsd.com.ua/index.php?name=Library&op=viewbook&id=68 Книга Пам’ятіПам'яті і Слави Волині: в 16-ти томах. Т. 14: Рівненська область, Дубровицький район.&nbsp;— 312 с.]</ref>.
 
В Сельці працює підприємство по добуванню і переробці [[торф]]у ТОВ фірма «РЕКОРД»<ref>Джерело: [http://www.rekord.rv.ua/documents/about_ua.html ТОВ фірма "«Рекорд"»]</ref>
 
== Географічне положення ==
Селець розташований на лівому березі річки Горинь, за 7 &nbsp;км від районного центру, за 12 &nbsp;км від залізничної станції Дубровиця (в минулому Домбровиця). Недалеко, за два кілометри від села, впадає в Горинь притока Случ. Село зі сходу, півдня, півночі оточене мальовничими луками, на заході, наче в серпанку, простягнувся ліс -&nbsp;— батько повстанського краю. Нині Селець і Ясинець -&nbsp;— одна сільська Рада.
Селець розташований на північ від Дубровиці. З сходу села протікає ріка [[Горинь (річка)|Горинь]], на заході межує з [[Ясинець|Ясинцем]], на півночі з селом [[Лютинськ]], до Дубровиці відстань 4 &nbsp;км.
 
 
 
 
Село датується 1580 року . У 2010 році селу виповнилося 430 років від року заснування. Територія була заселена ще в добу мезоліту. В перші століття нашої ери тут проживало плем'я дулібів.
 
=== Під час [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]] ===
 
== Походження назви ==
Назва села викликає в деяких дослідників району суперечності. Існує дві найвірогідніші причини назви: '''перша''' &nbsp;— за переказами сельчан назва села походить від слова "«поселення"». За '''другою''' версією &nbsp;— слово "«селець"» в [[Польща|Польщі]] є часто вживаним в назвах сіл. Форма "«Сельце"» дуже поширена в Польщі, [[Білорусь|Білорусії]]. Порівняємо білоруське "«сяльц, сяльцо"» (фільварок, маєток, ферма, бровар, вілла). Так трактує рівненський науковець Я.Пура у своїй праці "«Сучасні прізвища Рівненщини"» (Дубровицький район).
 
== Усна народна творчість ==
Сельчани мають свою частку в усній народній творчості [[Полісся]]. Найбільше існує розповідей про заснування села. Зокрема, одна з них знаходить собі місце серед науковців &nbsp;— за розповідями село заснували ченці (або священики), що втікали від переслідувань. Тоді на тій території було багато води, а посередині стояв острів, на який могли потрапити тільки сельчани. Саме на острові вони й переховувалися. Пізніше була насипана гребля. За однією з розповідей, щоб завершити її вчасно за наказом польського пана, чоловіки самі лягли тілами. Хоч й зараз в селі існують власні вулиці (Вулиця Незалежності, Івана Франка і ін.) жителі Сельця по-селецькі називають кожен куточок —Острів, Гаряче Поле, Вигін, Камчатка, Центр, Біля Ріки, Гребля (по ній йде дорога, а з обабіч стоїть канава), Парк, Нова Вулиця, Хутір та ін. Гребля була насипана ще в царський період. Пісок возили кіньми. Село було поділене на бригади, кожна бригада мала свою ділянку греблі. На греблі споруджено 5 мостів. Раніше, під час повені, село перетворювалось на острів. Єдиний шлях добратися до села була гребля.