|
В Оріоні розташована низка [[Галактична туманність|туманностей]], які входять до [[Молекулярна Хмара Оріона|Молекулярної Хмари Оріона]]. Це гігантський комплекс міжзоряного пилу й газу, туманностей, молодих зір, та зір, що формуються; який розташований в нашій галактиці ([[Чумацький шлях]]) на відстані близько 1600 [[Світловий рік|св. років]] та має кількасот св. років у поперечнику. Він був сформований при переході через центр Галактичного диска хмар щільності, які пов'язані зі спіральною структурою галактики. Існує припущення в цій області стався вибух наднової (або й наднових), що спричинили утворення [[Петля Барнарда|Петлі Барнарда]] та швидше віддалення від Хмари Оріона кількох зір, а саме [[AE Візничого]] зі швидкістю 130 км/с, [[Мю Голуба]] зі шв. 120 км/с та [[53 Овна]] зі шв. 60 км/с. Вони мали покинути Хмару Оріона 2-5 мільйонів років тому. В цій області виділяють такі об'єкти:
* [[Туманність Оріона|Мессьє 42]] (видно неозброєним оком);
* [[Туманність Кінська Голова]];
* [[Мессьє 43|М43|Туманність Де Майрана]]
* [[Мессьє 78|М 78]] (цю та три попередні можна спостерігати у слабкі телескопи);
* [[Петля Барнарда]];
[[File:Orion Nebula - Hubble 2006 mosaic 18000.jpg|міні|left|Туманність Оріона]]
[[Туманність Оріона]] (''Мессьє 42'' (''М42''); ''NGC 1976''; ''Велика туманність Оріона'') — найяскравіша [[дифузна туманність]], яку можна спостерігати з Землі навіть неозброєним оком (блиск становить 4<sup>m</sup>), сприймаючи як яскраву зорю ([[Тета Оріона|θ (Тета) Оріона]] є комплексом зір, які знаходяться в цій же області), а елементарний оптичний прилад дозволить побачити, що насправді це велетенське скупчення пилу й газу масою бл. 300 [[Маса Сонця|M<sub>☉</sub>]]. Частина туманності (у верхньому лівому куті на зображенні) окремо класифікуєтьсявідома як ''[[Мессьє 43|М43Туманність Де Майрана]]'' та класифікується як ''М 43'' або ''NGC 1982''. Вона відокремлена від основної туманності смугою пилу та містить в центрі [[змінна зоря|змінну зорю]] NU Ori (блиск змінюється у межах від 6.5<sup>m</sup> до 7.6<sup>m</sup>). Кутові розміри туманності становлять 66'×60', що робить її на небосхилі приблизно в чотири рази більшою за [[Місяць]] чи [[Сонце]], а лінійний діаметр становить близько 30 св. років<ref>[http://www.redorbit.com/education/reference_library/space_1/stellar_bodies/2574394/orion_nebula/ Orion Nebula]</ref>. Відстань, що становить близько 1600 [[Світловий рік|св. років]] робить Туманність Оріона найближчим до нас регіоном масового зореутворення. Зорі, які там утворюються, формують [[розсіяне скупчення]], і коли більшість їх сформується, то на місці туманності залишиться скупчення з кількох сотень або й тисяч зір приблизно одного віку (плюс-мінус кілька десятків мільйонів років). Навіть у наш час з допомогою достатньо потужного телескопа можна помітити скупчення, відоме під назвою [[Трапеція Оріона]] (є частиною об'єктів, що мають спільну назву "Тета Оріона"). Вчені також вважають, що через кілька сотень мільйонів років там може утворитися планета (навіть, може, й планети), подібні до нашої<ref>[http://www.astro.wisc.edu/~dolan/constellations/messier/m42.html M42 The Great Orion Nebula]</ref>. Складається туманність переважно з йонізованого водню під дією енергії гарячих молодих (віком бл. 30 000 років) зір [[Спектральна класифікація зір|спектральних класів]] [[зорі спектрального класу O|O]] та [[зорі спектрального класу B|B]], більшою мірою зір скупчення Трапеція Оріона), що випромінює червоне світло. Також там міститься значна кількість інших елементів, особливо кисню<ref>[http://www.noao.edu/image_gallery/html/im0349.html M42/M43, NGC1976, Orion Nebula]</ref>. Туманність Оріона як туманність не документувалася до 1610 року, поки її не виявив французький астроном [[Ніколя-Клод Фабрі де Пейреск]]. Перше серед відомих зображень туманності створене італійським астрономом [[Джованні Баттіста Годієрна]] у 1654 році.
=== Туманність Кінська Голова ===
|
