Атомна фізика: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kukhkat (обговорення | внесок) |
Kukhkat (обговорення | внесок) |
||
Рядок 9:
Виникнення сучасної '''А. ф.''' пов'язано з відкриттями [[електрон]]а (1897) і [[радіоактивність|радіоактивності]] (1896). Вони створили основу для побудови моделей атома як системи взаємодіючих електрично заряджених частинок. Найважливішим етапом розвитку А. ф. стало відкриття [[Ернест Резерфорд|Е. Резерфордом]] (E. Rutherford) в 1911 атомного ядра і розгляд атома на основі квантових уявлень [[Нільс Бор|H. Бором]] (N.H.D. Bohr) в 1913. Резерфорд запропонував модель атома, що складається з центрального позитивно зарядженого ядра великої маси і розмірів, малих порівняно з розмірами атома в цілому, і з негативно заряджених електронів, що мають в порівнянні з ядром малу масу. Він експериментально обгрунтував цю модель дослідами по розсіюванню α-частинок атомами. Всі властивості атома виявилися пов'язаними або з властивостями ядра (їх вивчає ядерна фізика), або з властивостями електронних оболонок атома.
Будова останніх визначає хімічні і більшість фіз. властивостей атома і періодичність цих властивостей в залежності від основних характеристики атома в цілому - величини позитивного заряду його ядра.
==Постулати Бора==
На основі законів класичної фізики не могли бути пояснені стійкість атома (прискорено рухомі навколо ядра електрони повинні безупинно випромінювати і дуже швидко впасти на ядро) і лінійчаті атомні спектри , закономірності в яких підкоряються комбінаційному принципу Рітца. Вихід з цих труднощів знайшов Бор, застосувавши до атома квантові уявлення, вперше введені M. Планком в 1900 і розвинуті з 1905 А. Ейнштейном і ін. вченими. Основу квантової теорії атома Бора складають два постулати :
*1-й постулат Бора про існування стаціонарних станів атома , перебуваючи в яких він не випромінює (стаціонарні стани мають певні значення енергії , в загальному випадку дискретні, з одного стану в інший атом може переходити шляхом квантового, стрибкоподібного, переходу),
*2-й постулат Бора про квантові переходи з випромінюванням, що визначаються умовою частот:
<math>''Ε''_i - ''Ε''_k = hν </math> , де ν - частота монохроматичного електромагнітного випромінювання, що поглинається або випромінюється; Ε<sub>i</sub> та Ε<sub>k</sub> - енергії стаціонарних станів, між якими відбувається перехід.
== Ключові експерименти ==
| |||