Ескортний міноносець: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 4:
Термін {{lang-en|«destroyer escort»}} (скорочено ''DE'') вперше з'явився у [[Королівський військово-морський флот Великої Британії|ВМФ Великої Британії]] наприкінці [[1930-ТІ|30-х років]] [[XX століття]], коли перед загрозою війни було прийнято рішення про створення нового типу корабля, придатного для [[Протиповітряна оборона|протиповітряної]] (ППО) та [[протичовнова оборона|протичовнової оборони]] (ПЧО), а також здатного у разі необхідності постояти за себе і за судна, які супроводжувалися, в [[морський бій|бою]] з надводними силами супротивника. У [[ВМФ СРСР|радянському ВМФ]] термін був переведений як ''«ескортний міноносець»'' або ''«ескортний [[есмінець]]»'', хоча обидві ці назви досить умовні, оскільки [[Торпеда|торпедної зброї]] (як основного атрибута міноносця), на нових кораблях не було.
Поява даного підкласу військових кораблів стала результатом [[Лондонський морський договір 1930 року|Лондонського договору 1930 року]], укладеного між [[Сполучені Штати Америки|Сполученими Штатами Америки]], [[Британська імперія|Британською]] і [[Японська імперія|Японською імперіями]]. [[Міжнародний договір|Договір]] вводив обмеження на кількість і [[водотоннажність]] есмінців, проте, на кораблі водотоннажністю до 600 тонн ніяких лімітів не вводилося, оскільки вони вважалися кораблями [[берегова оборона|берегової оборони]].
== Посилання ==
| |||