П'єр Буагільбер: відмінності між версіями

'''П'єр Буагільбе́р''' ('''Буагійбер''') ({{lang-fr|Boisguillebert}}; * [[17 лютого]] [[1646]] — † [[10 жовтня]] [[1714]]) — французький [[економіст]]. Засновник класичної політичної економії у [[Франція|Франції]].

Особливості економічного розвитку Франції позначилися на формуванні економічних поглядів Буагільбера. У працях «Докладний опис становища Франції…» (1696), «Роздрібна торгівля Франції» (1699), «Міркування про природу багатства, грошей і податків» (1707) та інших Буагільбер виступав з гострою критикою меркантилізму[[меркантилізм]]у. Усупереч останньому він джерелом багатства вважав не обіг, а [[виробництво]], зокрема [[сільське господарство]]. Він оголосив себе «адвокатом сільського господарства» і вимагав від уряду всілякого сприяння аграріям.

Теоретично обґрунтовуючи питання реформування економічної політики, Буагільбер, як і [[Петті]], ставив кілька проблем: чим визначається економічне зростання країни, дією яких законів забезпечується, що є джерелом багатства, що лежить в основі ціни.

Буагільбер розумієрозумів об'єктивну суть економічних законів, які діють як закони природи. Природу він ототожнює з Провидінням, тобто з Богом[[Бог]]ом. Він виступаєвиступав проти втручання держави в економічне життя. Природа, наголошує він, сама встановить порядок, пропорційність цін, відновить [[торгівля|торгівлю]].

На противагу меркантилістам, які багатство ототожнювали тільки з [[гроші|грошима]], Буагільбер доводитьдоводив, що справжнє багатство нації — це різні корисні речі, а передовсімпередусім продукти [[землеробство|землеробства]]. Джерелом багатства є [[праця]].

Буагільбера, як і Петті, [[Карл Маркс]] називаєназивав засновником [[трудова теорія вартості|трудової теорії вартості]]. Буагільбер виділяєвиділяв ринкову ціну і «істинну», або «справедливу» вартість товару. Величину останньої він визначаєвизначав витратамизатратами праці. Буагільбер виходитьвиходив зіз того, що всі економічні зв'язки між людьми грунтуютьсяґрунтуються на обміні продуктами праці. Цей обмін, підкреслюєпідкреслював він, має відбуватися згідно із витратами праці. А це означаєОтже, що Буагільбер стоїтьстояв на позиціях [[еквівалентний обмін|еквівалентного обміну]].

Для нормального економічного розвитку країни, за Буагільбером, потрібен вільний обмін між галузями виробництва й відшкодовування витрат виробників. Ці проблеми можутьможна бути вирішенірозв'язати міжгалузевим поділом праці за умов вільної конкуренції. Робочий час, який припадає на одну одиницю товару за умов такого поділу, і становить, на думку Буагільбера, його «істинну вартість».

ВідсутністьОскільки уБуагільбер Буагільберане мав чіткого розуміння природи товарного виробництва, виявиласьто це проявилося у трактуванні ним самого поняття «гроші». Якщо в Петті [[вартість]] проявляється у грошах, то Буагільбер беребрав за основу [[прямий товарообмін]]. Він вважаєвважав, що гроші взагалі порушують природну рівновагу товарного обміну відповідно до «істинної вартості».

Усупереч меркантилістам, які вважали гроші єдиним видом багатства, Буагільбер бачитьбачив ву них джерело всіх нещасть товаровиробників. Єдина корисна функція грошей, яку визначаєвизначав Буагільбер, — це полегшення обміну. Саме тому, на його думку, не має значення, який товар виконує функцію засобу обігу. Отже, [[золото]] і [[срібло]] можна замінити паперовими знаками.

Економічні ідеї Буагільбера сприйняли й розвинулита далі розвинули [[фізіократи]].