Палеоліт: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: млн. д → млн д |
Олешко (обговорення | внесок) правопис |
||
Рядок 1:
{{Історичні періоди}}
'''Палеолі́т''' (від {{lang-el|παλαιός}} — давній і {{lang-el|λίθος}} — камінь) — '''давня [[кам'яна доба]]''', найдавніший період людського суспільства. Щодо тривалості палеоліту
Давня кам'яна доба — час життя ''класичного'' [[неандерталець|неандертальця]]. Європа, Середня Азія і Африка були місцями поширення неандертальців. Антропологічно вони були подібними до сучасної людини [[кроманьйонець|кроманьйонця]]. Тільки
[[Файл:Coin of Ukraine Paleolit A.jpg|thumb|left|150px|[[Палеоліт (біметалева монета)|Палеоліт на національній монеті]], усередині — [[колесо історії]]]]
За палеоліту сформувався [[первісний лад]]. За раннього і середнього палеоліту люди жили на дородовій стадії первіснообщинного ладу, за пізнього палеоліту — [[Матріархат|матріархально-родовим]] ладом, що набув дальшого розвитку за наступних історичних часів — [[Мезоліт|мезоліту]] і [[Неоліт|неоліту]]. Останнім часом існування матріархального ладу ставиться під сумнів провідними дослідниками. Теорія про матріархальний лад базована на поширеності зображень жінок; Замість матріархату його намагаються пояснити теорією про зачатки сучасного мистецтва у людей кам'яної доби, в центрі уваги якого була поставлена жінка як один з найвиразніших образів культури. Палеоліт характеризувався поширенням примітивних знарядь праці з дерева, каменю і кістки, пануванням мисливства та збиральництва.
Рядок 18:
== Мистецтво палеоліту ==
{{Палеоліт}}
Верхній палеоліт знаменний ще і тим, що це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом
Печери Франції (найвідоміші — [[Печера Ласко|Ласко]], [[Фон-де-Гом]]) і Іспанії ([[Альтаміра (печера)|Альтаміра]]) зберегли всесвітньо відомі барвисті зображення палеолітичного часу. Древні художники, очевидно, працювали при світлі полін, що горять або світильників з гньотами з моху. [[Фарба]] наносилася примітивними кистями (жмут вовни, пучок трави) або рукою. Користувалися сажею, мінеральними фарбами. Широко застосовувалася [[охра]] — природна червона фарба різних відтінків — від жовтуватого до пурпурного — компонентами якої є [[глина]] і з'єднання заліза або марганця. Охру знаходили спочатку в натуральному вигляді, а пізніше стали виготовляти, перепалюючи [[залізняк]]. Фарби розтиралися на тваринному жирі, змішувалися з [[мед]]ом і соком рослин.
Більшість
Складною науковою проблемою є питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі глини на стінах печер і «відбитки» рук. Інші ж вважають, що давнішим було «натуральне» мистецтво — виготовлення [[опудало]] тварин — на цій основі (приблизно) виникає [[скульптура]], а вже потім — рельєф, [[гравюра]], [[малюнок]].
| |||