Відкрити головне меню

Зміни

м
оформлення
}}
'''Сергі́й Петро́вич Плачи́нда''', літературний псевдонім '''Сергій Кожухар''' (*[[18 червня]] [[1928]]) — український [[письменник]]. Прозаїк, [[публіцист]], критик, член [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] ([[1960]]).
 
== Біографія ==
 
Народився [[18 червня]] [[1928]] р. на [[Кіровоградська область|Кіровоградщині]] ([[Шевченка (Новоархангельський район)|хутір Шевченко]]) в родині селянина.
 
Працював у редакції «[[Літературна Україна|Літературної України]]», у видавництві «Молодь». Нині — старший науковий співробітник [[Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії|Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії]]. Досліджує праісторію та найдавнішу міфологію України.
 
== Творчість ==
 
Автор повістей «Синьоока сестра» (1962), «Де лани широкополі» (1963), «Дума про людину» (1974), «Взяти на себе» (1981), книжок нарисів «Кам'яна веселка» «Степові невгомони» (1962), «Там, де тихая Вись» (1977), «Хліб і совість»; публіцистичних роздумів «Куди йдемо?» (1989); книжки казок для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967), книги історичних повістей «Київські фрески» (1982), «Козаки в Дюнкерку»(2003), «Козак — душа правдивая»(2004); книжок повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом» (1971); романів «Степова сага» (1977), «Шуга» (1986) і біографічних романів «Олександр Довженко» (1980), «Юрій Яновський» (1986), «Ревучий» (1938), «Балада про степовика» (1987). Упорядник книги «Довженко і світ. Творчість Довженка в контексті світової культури» (1984), укладач «Словника давньоукраїнської міфології» (1993).