Плачинда Сергій Петрович: відмінності між версіями

}}

'''Сергі́й Петро́вич Плачи́нда''', літературний псевдонім '''Сергій Кожухар''' (*[[18 червня]] [[1928]]) — український [[письменник]]. Прозаїк, [[публіцист]], критик, член [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] ([[1960]]).

 

Народився [[18 червня]] [[1928]] р. на [[Кіровоградська область|Кіровоградщині]] ([[Шевченка (Новоархангельський район)|хутір Шевченко]]) в родині селянина.

 

Працював у редакції «[[Літературна Україна|Літературної України]]», у видавництві «Молодь». Нині — старший науковий співробітник [[Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії|Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії]]. Досліджує праісторію та найдавнішу міфологію України.

 

Автор повістей «Синьоока сестра» (1962), «Де лани широкополі» (1963), «Дума про людину» (1974), «Взяти на себе» (1981), книжок нарисів «Кам'яна веселка» «Степові невгомони» (1962), «Там, де тихая Вись» (1977), «Хліб і совість»; публіцистичних роздумів «Куди йдемо?» (1989); книжки казок для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967), книги історичних повістей «Київські фрески» (1982), «Козаки в Дюнкерку»(2003), «Козак — душа правдивая»(2004); книжок повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом» (1971); романів «Степова сага» (1977), «Шуга» (1986) і біографічних романів «Олександр Довженко» (1980), «Юрій Яновський» (1986), «Ревучий» (1938), «Балада про степовика» (1987). Упорядник книги «Довженко і світ. Творчість Довженка в контексті світової культури» (1984), укладач «Словника давньоукраїнської міфології» (1993).