Відмінності між версіями «Серединно-Атлантичний хребет»

нема опису редагування
'''Серединно-Атлантичний хребет''' - це найбільша [[гірська система]] дна [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]], одна з ланок системи серединноокеанічних хребтів, підводний гірський масив Атлантичного океану і [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]] йде від 87° півн.широти (близько 333 км на південь від [[Північний полюс|Північного полюсу]]) до субантарктичного острова [[Буве]] в 54° півд.широти. Найвищі піки цього гірського масиву тягнуться вище за рівень океану і утворюють острови. Серединно-Атлантичний хребет є межою [[тектонічна плита|тектонічних плит]] : [[Євразійська плита|Євразійської плити]] і [[Північноамериканська плита|Північноамериканської плити]] на півночі, [[Південноамериканська плита|Південноамериканської плити]] і [[Африканська плита|Африканської плити]] на півдні.Ці плити рухаються окремо, тому Атлантика розширюється близько 2.5 сантиметрів на рік на схід та захід.
 
Загальна довжина С.-А. х. більше 18 тис. км. Окремі ділянки його носять власні назви: у Норвезько -Гренландському басейні - [[хребет Кніповича]] (від 81° до 73° півн. ш.), південніше - [[хребет Мона]], далі - [[Ісландсько-Янмайенський хребет]], на південь від [[Ісландія|Ісландії]] - [[хребет Рейк'янес]] (до 52° з. ш.) і [[Північно-Атлантичний хребет]], на південь від екватора - [[Південно-Атлантичний хребет]], Поперечними розломами С.-А. х. розбитий на зрушені щодо один до одного сегменти, величина щеній по розломах досягає 300-600 км. За даними, глибоководного буріння, сейсмоакустичної профілізації і драгування, проведеним у рифтовой зоні, можна вважати, що геологічний розріз С.-А. х. складений двома комплексами: верхнім, що складається з толеїтових [[базальт]]ів з прошарками карбонатних осадкових порід, нижнім – з амфіболітів і офіолітів (від анортозитів до ультрабазитів). Породи верхнього комплексу розбиті молодими розломами на численні блоки, вік цих порід олігоцен-антропогеновий; породи нижнього комплексу ([[юра]]-[[олігоцен]]) регіонально дислоковані і метаморфізовані, вік серпентинізованих ультрабазитів і [[габро]], що нерідко залягають в метаморфічному комплексі у вигляді лусок і протрузій, можливо, докембрійський. У Південній півкулі С.-А. х. монолітніший; на його схилах розташований ряд підводних [[вулкан]]ів, вершини деяких з них є островами (Вознесення, Св. Олени тощо); у групі островів [[Трістан-да-Кун'я]] є діючий вулкан. У районі острова [[Буве]] (близько 55° півд. ш.) меридіональне простягання С.-А. х. міняється на субширотне; східний відрізок називається [[Африкано-Антарктичний хребет|Африкано-Антарктичним хребтом]].
 
==Див. також==
* [[Океанічні хребти]]
 
== Джерела ==